Метою досліджень є удосконалення та підвищення ефективності системи інтерпретації геофізичної інформації для визначення фільтраційно-ємнісних параметрів та характеру насичення складнопобудованих продуктивних порід-колекторів нафтогазових родовищ Карпатського регіону та Дніпровсько-Донецької западини за рахунок впровадження у виробництво нових технологій побудови фізико-геологічних моделей. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: - проаналізувати та встановити причини невисокої ефективності геофізичних досліджень свердловин за умов використання стандартних технологій і методик інтерпретації одержаних результатів; - дослідити чутливість та роздільну здатність вимірювальних установок у процесі визначення параметрів інтегрального природного гамма-поля в лабораторних і свердловинних умовах для аналізу адекватності систем вимірювання інтенсивності гамма-поля; - створити та науково обґрунтувати передумови використання фільтраційних потенціалів природної поляризації для виділення тріщинних колекторів і оцінки їх характеру насичення; - провести аналіз джерел виникнення електрорушійної сили у свердловині і дослідити можливості побудови фізико-геологічних моделей на основі використання динамічних параметрів потенціалів самочинної поляризації; - встановити кореляційні зв'язки між ємнісними властивостями і геофізичними параметрами з метою створення фізико-геологічних моделей порід-колекторів зі складною структурою порового простору та мінливим мінералогічним складом для різних стратиграфічних товщ Карпатського регіону та Північного Донбасу; - створити інтерпретаційну фізико-геологічну модель з метою оцінки пористості колекторів складної будови нафтових і газових родовищ Карпатського регіону та Північного Донбасу за даними методу густинного гамма-гамма каротажу (ГГК-Г); - розробити способи оцінки коефіцієнтів газонасичення колекторів верхньобаденських відкладів за даними ГДС в умовах невеликих глибин. ЗМІСТ Вступ 6 1 Аналіз стану розвитку моделювання порід-колекторів для визначення ємнісних характеристик продуктивних відкладів зі складною будовою 14 1.1 Аналіз процесу моделювання порід-колекторів і визначення основних напрямків створення моделей колекторів зі складною будовою 19 2 Побудова фізико-геологічних моделей колекторів складної будови для визначення ємнісних параметрів продуктивних відкладів 41 2.1 Фізико-геологічна модель зв'язку глинистості і інтенсивності природного гамма-випромінення для складнопобудованих колекторів 41 2.1.1 Аналіз методик визначення глинистості за інформацією методу гамма-каротажу 42 2.1.2 Геологічна природа існування джерел гамма-квантів у гірських породах природного походження 44 2.1.3 Енергетична характеристика вкладу природних радіоактивних елементів у інтегральне поле гамма-квантів 48 2.1.4 Характеристика процесів, що супроводжують природне гамма-випромінювання у навколосвердловинному просторі 51 2.1.5 Характеристика моделі інтегрального гамма-поля, яка враховує адекватність процесу вимірювань параметрів поля у свердловині 54 2.1.5.1 Характеристика поліенергетичного джерела природного гамма- поля в гірських породах 56 2.2 Динамічна модель потенціалів самочинної поляризації продуктивних покладів складнопобудованих теригенних колекторів 64 2.3 Петрогустинне моделювання з урахуванням мінливості та неоднорідності літофаціальних груп порід 73 З Фізико-геологічні моделі складнопобудованих порід-колекторів нафтових і газових родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції 96 3.1 Петрогустинні моделі теригенних та туфогенних порід газоносних відкладів Закарпатської нафтогазоносної зони 96 3.2 Аналіз петрогустинної моделі теригенних порід-колекторів верхньодашавської підсвіти Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на прикладі Пинянського, Глухівського, Садковицького газових родовищ 105 3.3 Фізико-геологічні моделі теригенних колекторів верхньобаденських відкладів на прикладі Шереметівського, Славецького та Черногузького газових родовищ 109 3.3.1 Петрогустинна модель верхньобаденських відкладів 110 3.3.2 Фізико-геологічні моделі для визначення колекторських властивостей верхньобаденських відкладів за даними ГДС в умовах невеликих глибин 113 3.4 Динамічна модель потенціалів самочинної поляризації продуктивних покладів складнопобудованих теригенних колекторів нафтогазових родовищ Карпатського регіону 121 3.5 Ефективність методу густинного гамма-гамма каротажу для визначення колекторських властивостей порід складної будови Лопушнянського нафтового родовища 128 3.5.1 Оцінка мінерального типу теригенних порід-колекторів за даними ГГК-Г та АК 129 3.5.2 Оцінка ефективності гамма-гамма-каротажу при визначені пористості складнопобудованих порід-колекторів у розрізі св. № 6 - Лопушна 133 3.6 Аналіз ефективності фізико-геологічних моделей складнопобудованих порід-колекторів палеогену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину 143 3.6.1 Петрогустинні моделі порід палеогенових і верхньобаденських відкладів Передкарпатського прогину 145 3.6.2 Результати дослідження свердловин методом густинного гамма-гамма каротажу 150 Особливості фізико-геологічного моделювання складнопобудованих порід-колекторів середнього карбону північно-східної частини Донбасу 176 4.1 Застосування потенціалів самочинної поляризації для визначення пористості теригенних відкладів середнього карбону північно-східної частини Донбасу 176 4.2 Петрогустинна модель складнопобудованих порід-колекторів Марківського родовища 185 Висновки 199 Список джерел 201