Г54 |
Глибовець, М. М. Штучний інтелект [Текст] : підручник / М. М. Глибовець, О. В. Олецький. – К. : ВД "КМ Академія", 2002. – 366 с. : іл. – 339-351.
Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями "Комп'ютерні науки" та "Прикладна математика". Метою підручника є ознайомлення студентів з основами теорії штучного інтелекту. Розглядаються основні методи роботи зі знаннями, зокрема з нечіткими та недостовірними; планування цілеспрямованих дій та прийняття рішень; ігрові задачі; розпізнавання образів та нейронні мережі.
ЗМІСТ
Від авторів З
Вступ 5
ЧАСТИНА 1
НЕФОРМАЛЬНИЙ ВСТУП
ДО ПРЕДМЕТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Розділ 1. Природний і штучний інтелект
1.1. Інтуїтивне розуміння поняття "інтелект" 7
1.2. Приклади інтелектуальних задач 9
1.3. Аналіз основних визначень поняття "інтелект" 11
1.4. Тест Тьюринга і фатнчний діалог 12
1.5. Метод комп'ютерної реалізації фалічного діалогу 13
Контрольні запитання 15
Теми для обговорення 15
Задачі і вправи 16
Розділ 2. Кібернетичні системи
2.1. Поняття кібернетичної системи 16
2.2. Класифікація кібернетичних систем 17
2.3. Керування кібернетичними системами 17
2.4. Контур керування та зворотний зв'язок 18
Контрольні запитання 20
Теми для обговорення 20
Розділ 3. Інтелект як високооргаиізована кібернетична система
3.1. Алгоритмічний і декларативний підходи до керування 21
3.2. Поповнення первинних інструкцій 22
3.3. Формалізація понять алгоритмічності та декларативності 22
3.4. Квазіалгоритми та джерела квазіалгоритмічності 23
3.5. Інтелектуальні системи із загальнокібернетнчних позицій 25
3.6. Типова схема функціонування інтелектуальної системи 27
3.7. Класифікація основних напрямів досліджень 28
3.8. Соціальні наслідки інтелектуалізації комп'ютерних технологій 29
Контрольні запитання 30
Теми для обговорення 31
ЧАСТИНА II
МОДЕЛІ ПОДАННЯ ЗНАНЬ
І МЕТОДИ ЛОГІЧНОГО ВИВЕДЕННЯ
Розділ 4. Знання як інформаційна основа інтелектуальних систем
4.1. Знання і деякі підходи до їх подання 32
4.2. Вербально-дедуктивне визначення знань 34
4.3. Експертні системи 35
4.4. Дані та знання 36
4.5. Зв'язки між інформаційними одиницями 37
4.6. Проблема винятків 40
4.7. Властивості знань 41
4.8. Неоднорідність знапь. Області і рівні знань 42
4.9. База знань як об'єднання простіших одиниць 43
4.10. Бінарні предикати і тріада "об'єкт-атрибут-значення" ............ 44
4.11. Проблема неточних і неповних знань 45
Контрольні запитання 45
Теми для обговорення 46
Розділ 5Семантичні мережі
5.1. Визначення та класифікація семантичних мереж 46
5.2. Семантичні мережі u пам'яті людини 48
5.3. Трирівнева архітектура семантичних мереж 49
5.4. Асиміляція нових знань иа основі семантичних мереж 50
5.5. Різні способи задания семантичних мереж 51
5.6. Логічне виведення на семантичних мережах 55
5.7. Процедурні і розділені семантичні мережі 56
Контрольні запитання 57
Теми для обговорення 57
Розділ в. Фреймові моделі
6.1. Фрейми та слоти: базові поняття 58
6.2. Конкретизація, ієрархія та наслідування фреймів 58
6.3. Поповнення первинних описів на основі фреймових моделей 59
6.4. Мережі подібностей і відмінностей 61
6.5. Фрейми та об'ектно-орієнтоване програмування 63
6.6. Поняття про мову UML 65
Контрольні запитання 65
Теми для обговорення 66
Розділ 7. Логічні моделі та метод резолюцій
7.1. Логічні побудови та логічні моделі 66
7.2. Короткий вступ до числення предикатів 67
7.3. Фразова форма запису логічних формул 71
7.4. Аналіз і доведення теорем 74
7.5. Побудова теорії певної області знань 78
7.6. Від формальної логіки до логічного програмування 80
7.7. Мова Пролог і логічно програмування 86
7.8. Основні ідеї Прологу 87
7.9. Як працює Пролог 90
Контрольні запитання 91
Теми для обговорення 92
Задачі і вправи 92
Розділ 8. Продукційні моделі
8.1. Характеристика продукційннх моделеіі 93
8.2. Продукції та мережі виведення 95
8.3. Типова схема роботи експертної системи па базі продукції! . . . 96
8.4. Пряме та зворотне виведення 96
8.5. Типові дисципліни виконання продукції! 97
8.6. Основні стратегії вирішення конфліктів у продукційннх системах 98
Контрольні запитання 100
Тема для обговорення 100
ЧАСТИНА III
ФОРМАЛІЗАЦІЯ НЕДОСТОВІРНИХ
І НЕЧІТКИХ ЗНАНЬ
Розділ 9. Модальні логіки
9.1. Алстнчні та епістсмічні логіки 101
9.2. Тризначна логіка Лукасевича 101
9.3. Логіка знання 102
9.4. Семантика можливих світів 103
9.5. Основи теорії можливостей 104
Контрольні запитання 104
Тема для обговорення 105
Розділ 10. Логічне виведення за недостовірних знань
10.1. Поняття про неточне логічне виведення 105
10.2. Деякі визначення з теорії ймовірностей 106
10.3. "Об'єктивна" та "суб'єктивна" невизначеність 108
10.4. Загальні принципи неточного виведення 110
10.5. Точкові та інтервальні міри неточності 111
10.6. Проблема комбінування свідоцтв 112
10.7. Приклади застосування мір достовірності 112
10.8. Деякі формалізації мір ризику за неточного логічного виведення 113
10.9. Деякі проблеми виведення 115
10.10. Схема EMYC1N 116
Контрольні запитання 117
Теми для обговорення 118
Задачі і вправи 118
Розділ 11. Логічне виведення за нечіткої інформації
11.1. Інтуїтивно поняття нечіткості 119
11.2. Функція належності як основна характеристика нечіткої множини 119
11.3. Основні операції над нечіткими множинами 121
11.4. Нечітке логічне виведення 122
11.5. Метод центру тяжіння композиції максимум-мінімум 123
Контрольні запитання 124
Теми для обговорення 125
Задачі і вправи 125
ЧАСТИНА IV
МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Розділ 12. Основні підходи до планування цілеспрямованих дій
12.1. Планування цілеспрямованих дій і прийняття рішень 126
12.2. Новини перебір як найочевидніший метод вирішення
оптнмізацііпіої задачі 128
12.3. Евристичний пошук 128
12.4. Експоненційна складність евристичного пошуку 129
12.5. Пошук у глибину і пошук у ширину 130
12.6. Простір задач і простір станін 131
Контрольні запитання 132
Теми для обговорення 132
Розділ 13. Аналіз складності алгоритмів розв'язку
інтелектуальних задач
13.1. Автоматний спосіб задания алгоритму 133
13.2. Клас функцій, обчислюваних за Тьюрингом 136
13.3. Моделі РАМ і РАСИ 137
13.4. Складність алгоритмів 139
13.5. Задачі класу Р і NP 143
Контрольні запитання 145
Розділ 14. Планування в просторі станів
14.1. Основні поняття теорії графів 146
14.2. Способи задания графів 148
14.3. Дерева 151
14.4. Способи зберігання дерев 152
14.5. Пошук у глибину і ширину 155
14.6. Остові дерева 155
14.7. Ейлерові шляхи 158
14.8. Знаходження нанкоротших шляхів у графі 159
14.9. Загальна схема алгоритму Харта, Нільсона і Рафасля 165
Контрольні запитання 169
Теми для обговорення 169
Задачі і вправи 169
Розділ 15. Планування в просторі задач
15.1. Базові поняття 170
15.2. Метод "поділяй і пануй" 172
Контрольні запитання 175
Задачі і вправи 175
Розділ 16. Жадібні алгоритми
16.1. Основні поняття 176
16.2. Градієнтний метод 177
16.3. Жадібні алгоритми для задачі цілочислового програмування 178
16.4. Матроіди 182
16.5. Алгоритми Пріма і Крускала 185
Контрольні запитання 189
Розділ 17. Динамічне програмування
17.1. Основні поняття 190
17.2. Принцип оптимальності Беллмана 191
17.3. Рекурентні рівняння в динамічному програмуванні 192
17.4. Числа Фібоначчі 192
17.5. Задача про критичний шлях 194
17.6. Задача пошуку найкоротшого шляху 195
Контрольні запитання 196
Тема для обговорення 196
Задачі і вправи 196
Розділ 18. Бектрскінг
18.1. Основні поняття 198
18.2. Базовий алгоритм 199
18.3. Рекурсивна схема 200
18.4. Типові задачі 200
18.5. Сума підмножин 205
18.6. Гамільтонові цикли 206
Контрольні запитання 207
Теми для обговорення 207
Задачі і вправи 208
Розділ 19. Виріпгувачі інтелектуальних задач
19.1. Базові поняття 208
19.2. Загальний вирішувач задач 209
19.3. Деякі інші методики 211
Контрольні запитання 212
Теми для обговорення 212
Розділ 20. Ігрові задачі
20.1. Ігрові задачі як задачі прийняття рішень 212
20.2. Основи теорії однокрокових ігор 213
20.3. Клас позиційних ігор, для яких існує оптимальна стратегія 214
20.4. Дерево гри та мінімаксна процедура 215
20.5. Обмеження глибини перебору 218
20.G. Альфа-бста-відтинання 221
20.7. Деякі графові моделі аналізу ігрових задач 220
20.8. Огляд сучасних шахових програм 228
20.9. Деякі підходи до самонавчання ігрових програм 229
Контрольні запитання 230
Теми для обговорення 231
Задачі і вправи 231
Розділ 21. Евристичні алгоритми
21.1. Обмежуючі правила та евристики як засіб скорочення перебору 233
21.2. Задача розфарбування графу 235
21.3. Точні та евристичні методи розфарбування 237
Контрольні запитання 243
ЧАСТИНА V
БАЗОВІ ПАРАДИГМИ ПГГЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розділ 22. Загальиоіїггелсктуальїіі метапроцедури
22.1. Базові поняття 244
22.2. Поняття про ситуаційне керування 245
22.3. Семіотичні моделі та мови опису ситуацій 245
22.4. Основні загальпоінтелектуальні метапроцедури 246
Контрольні запитання 249
Теми для обговорення 250
Розділ 23. Навчання і самонавчання
23.1. Базові визначення 250
23.2. Автомати я лінійною тактикою 251
23.3. Формування та засвоєння понять 253
23.4. Базові поняття теорії індуктивних висновків 254
23.5. Правила Мілля щодо формування гіпотез 255
23.6. Індуктивна перевірка гіпотез і парадокс Хемиеля 255
23.7. Поняття про генетичні алгоритми 256
Контрольні запитання 256
Теми для обговорення 257
Розділ 24. Розв'язок задач за допомогою моделювання
24.1. Основні визначення 257
24.2. Класифікація моделей 259
24.3. Математичне моделювання 260
24.4. Задача розміщення 265
24.5. Мережі Нетрі та їх використання 271
24.6. Властивості мереж Нетрі 276
24.7. Застосування мереж Петрі в машинній побудові зв'язних тестів 277
Контрольні запитання 280
ЧАСТИНА VI
РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ
Розділ 25. Основні принципи розпізнавання
25.1. Основні постановки задач розпізнавання 281
25.2. Класи та їх властивості 282
25.3. Модельні описи класів. Розпізнавання як зіставлення 284
25.4. Постановка задачі і основні режими розпізнавання 285
25.5. Розпізнавання як прийняття рішені 287
25.6. Класифікація основних методів розпізнавання 288
25.7. Поняття про допустимі перетворення 289
Контрольні запитання 290
Теми для обговорення 290
Розділ 26. Розпізнавання в просторі ознак
26.1. Загальна характеристика дискримінантних методів розпізнавання 291
26.2. Типи ознак, міри відстаней 291
26.3. Вектори та матриці ознак 292
26.4. Гіпотеза компактності 292
26.5. Типова схема розпізнавання в просторі ознак 294
26.6. Роздільні функції. Лінійні роздільні функції 295
26.7. Метод найближчого сусіда 296
26.8. Байссівські методи розпізнавання 296
Контрольні запитання 298
Теми для обговорення 298
Задачі і вправи 298
Розділ 27. Синтаксичні методи розпізнавання
27.1. Загальна характеристика синтаксичних методів розпізнавання 299
27.2. Формальні граматики і мови 300
27.3. Класифікація граматик за Хомським 300
27.4. Приклад опису зображень на основі формальних граматик . . . 302
27.5. Основні методи граматичного розбору 302
27.6. Засоби опису складніших зображень 304
Контрольні запитання 305
Теми для обговорення 305
Задачі і вправи 305
Розділ 28. Основні методи попередньої обробки сигналів і зображень
28.1. Суть попередньої обробки сигналів і зображень 306
28.2. Отримання первинних ознак на основі дискретизації 306
28.3. Ланцюговий код Фрімена 308
28.4. Парамстризація неперервних функцій на основі лінійних
ортогональних перетворень 309
28.5. Інтегральне перетворення Карунена-Лоева 310
Контрольні запитання 312
Теми для обговорення 313
Задачі і вправи 313
ЧАСТИНА VII
НЕЙРОННІ МЕРЕЖІ
Розділ 29. Загальна характеристика конекціопістського підходу
до побудови систем штучного інтелекту
29.1. Конекціоністськніі підхід як спроба моделювання людського
мозку 314
29.2. Основні сфери застосування З Ні
Контрольні запитання 319
Теми для обговорення 319
Розділ ЗО. Модельні нейрони
30.1. Модельні нейрони як порогові елементи 319
30.2. Повнота системи модельних нейронів 320
30.3. Процедура Уїдроу-Хопфа 321
30.4. Сигмоїдальні активаційні функції 321
Контрольні запитаний 322
Розділ 31. Псрсептрони та сучасні нейронні мережі
31.1. Персептрон Розенблатта 322
31.2. Загальна характеристика сучасних неііронних мереж 323
31.3. Штучна ненронна мережа Хопфілда 325
31.4. Загальна схема зворотного розповсюдження помилок 326
31.5. Використання модифікованої мережі Хопфілда при розв'язку
задачі розпізнавання літер 327
Контрольні запитання 333
ЧАСТИНА VIII
РОЗУМІННЯ І СПІЛКУВАННЯ
Розділ 32. Розуміння природної мови
32.1. Основні задачі, пов'язані з обробкою природної мови 334
32.2. Типова схема обробки природної мови 335
32.3. Рівні розуміння 335
32.4. Глибинні відмінки 336
32.5. Типова схема аналізу речень на основі глибинних відмінків 337
32.6. Розширені мережі переходів 338
Контрольні запитання 338
Теми для обговорення 338
Література 339
Предметний покажчик 352
|