Холодних А.Б. "Структура осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини до глибини 7000 м (у зв'язку з нафтогазоносністю)". Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія, Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2003. Робота присвячена вивченню структурно-тектонічних особливостей осадового чохла ДДЗ до глибини 7000 м. В ній на основі аналізу вперше створених геологічних карт на зрізах мінус 3000, 4000, 5000, 6000 та 7000 м масштабу 1:200 000 та інших структурно-геологічних побудов розглянуті питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур ІІ-Ш порядку, уточнюється з нових позицій тектонічне районування Дніпровського грабена, а також визначаються закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ. За результатами проведених досліджень встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії, яка відбувається стрибкоподібно в смузі послідовного розташування Городищенського, Брусилівського, Кошелівського і Старохутірського виступів фундаменту. З'ясоване співвідношення структурних планів осадового покриття з виступами фундаменту, і за цією ознакою запропонована їх класифікація. В роботі розглянуті питання будови і формування структур III порядку в межах Дніпровського грабена. Встановлено, що в південно-східній частині регіону це пов'язане з регіональними тектонічними рухами. При цьому галокінез ускладнював, а іноді і руйнував раніш утворені форми. На північному заході процеси галокінезу безпосередньо брали участь в утворенні структур III порядку. Аналіз сучасних геологічних побудов дозволив з нових позицій виявити відмінності у будові складових частин западини та на цій основі уточнити її тектонічне районування. У межах її прибортових зон за характером тектонічних рухів і утворених ними при цьому дислокацій осадового чохла, ступенем, .активності галокінезу і повнотою стратиграфічного розрізу виділяються 6-підзон: мобільні (північна і південна), моноклінальні (північна і південна), перехідна та відкритої, монокліналі. Приосьова зона грабена також неоднорідна за своєю будовою. В її складі з північного заходу на південний схід виділяються наступні підзони: північно-західна центрикліналь, крупних валів і депресій, перед мезозойських соляних куполів та південно-східна центрикліналь. Поінтервальний аналіз нафтогазоносності осадових відкладів показує, що найбільш перспективними в цьому відношенні є такі елементи западини, в межах яких тектонічна активність не тільки сприяла виникненню морфологічного розмаїття структурних форм осадового чохла, але й не призвела до їх руйнування і забезпечила тим самим закритість міграційних процесів. На основі отриманих результатів досліджень пропонуються перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння. Ключові слова: Дніпровсько-Донецька западина, зріз, інтервал глибин, структура, вал, пасмо, депресія, соляний діапір, виступ, тектонічне районування.