У  монографії  розглянуто  теоретико-методологічні,  концептуальні  та  праксеологічні  засади становлення  і  розвитку  цифрової  людини  і  цифрового  суспільства,  досліджено  понятійно-категоріальний  апарат,  методологію  аналізу  філософії  взаємозв’язку  цифрової людини і цифрового суспільства. Обґрунтовано методологію складності, AGILE-методологію,  системну  та інформаціологічну методологію цифрової людини і цифрового суспільства як чинник розвитку Четвертої промислової революції. Проаналізовано зарубіжні концепції цифрового суспільства:  цифрової економіки і цифрового менеджменту, що розвиваються в умовах технологічних змін та  проривних  цифрових  технологій.  Розглянуто  праксеологічні  засади  розвитку  цифрового суспільства, що розвивається завдяки упровадженню робототехніки, штучного інтелекту, розвитку «великих даних», 3D-друку і виробництва. У монографії зроблено акцент на філософію розвитку  креативного суспільства та людського розвитку. Це перший широкий погляд на світ цифрового суспільства  у  контексті  розвитку  філософської  думки,  на  світ  найсучаснішого  реативного  менеджменту, що тільки починає з’являтися на обрії та щомиті набуває все більшої впливовості.  У монографії розроблено практичні рекомендації на шляху діджиталізації, які дають скористатися всіма можливостями, що їх надає сучасний світ.