Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими. Переклад на українську та післямова Оксани Забужко. ЗМІСТ Історична довідка 9 Самотній людський голос 14 Інтерв'ю автора з собою про проґавлену історію і про те, чому Чорнобиль ставить під сумнів нашу картину світу 31 Розділ перший. ЗЕМЛЯ МЕРЦІВ 41 Солдатський хор 78 Розділ другий. ВІНЕЦЬ ТВОРІННЯ 93 Народний хор 168 Розділ третій. ЗАВОРОЖЕНІСТЬ ПЕЧАЛЛЮ 177 Дитячий хор 253 Самотній людський голос 260 ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА 271 Оксана Забужко. ПОСТСКРИПТУМ 273 Довідка про автора 283