Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 - "Геофізика". - Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, 2016. У дисертаційній роботі вирішується ряд важливих задач, які виникають під час виділення карбонатних порід-колекторів та визначення їх колекторських властивостей. За результатами дослідження геологічної будови Лопушнянського родовища встановлено, що карбонатні породи-колектори верхньої юри представлені вапняками складної будови (різного літологічного складу із наявністю тріщинної, кавернозної та відкритої пористості). За літолого-петрофізичною характеристикою, розподілом пустот порового простору та наявності глинисто-карбонатного цементу матриці карбонатні породи-колектори відносяться до третьої групи петрофізичних моделей. З метою підвищення однозначності розв'язання задачі виділення і розчленування порід карбонатного складу вперше запропоновано критерій виділення карбонатних порід *Р у загальному літотипі порід, який характеризує частку дисперсної фракції до загального водневмісту породи. На основі аналізу електропровідності гірських порід запропоновано модель електропровідності для порід-колекторів карбонатних відкладів Лопушнянського нафтового родовища із значним вмістом глинистого матеріалу. За результатами дослідження зв'язку швидкісних характеристик гірської породи карбонатного типу з її питомим електричним опором встановлено залежність швидкості проходження пружної хвилі від геометрії порового простору. Шляхом модельних розрахунків швидкості проходження пружної хвилі у породі-колекторі з кавернозною і тріщинною пористістю встановлено збільшення швидкості хвилі в породі з кавернозною пористістю порівняно з тріщинною пористістю при однаковому об'ємі порового простору. Вперше запропоновано критерій оцінки типу пористості для розділення порід карбонатного складу за структурою порового простору на основі використання відносного параметра R, який характеризує частку відхилення виміряного значення інтервального часу від теоретично розрахованого з мінімальною пористістю для кавернозних порід до кількості теплових нейтронів, що утворились при проходженні сповільнених нейтронів між великим і малим зондами методу двозондового нейтрон-нейтрон каротажу за тепловими нейтронами. Ключові слова: геофізичні дослідження свердловин, карбонатні породи, фільтраційно-ємнісні властивості, пористість, насичення, порода-колектор, критерійний параметр, структура порового простору, нейтрон-гамма каротаж, гамма каротаж, акустичний каротаж.