Основною метою роботи є розроблення методичних основ виділення продуктивних порід-колекторів у тонкошаруватому піщано-глинистому розрізі за результатами ГДС. Для досягнення мети необхідно було розв'язати такі завдання: - проаналізувати та узагальнити існуючі методики виділення порід-колекторів у тонкошаруватих геологічних розрізах та визначення їх колекторських властивостей; - дослідити вплив тонкошаруватості піщано-глинистих розрізів на покази електричного та акустичного каротажу; - дослідити можливості використання параметрів вищого порядку математичної статистика у комплексі з результатами геофізичних свердловинних досліджень для розчленування тонкошаруватих геологічних розрізів та виділення продуктивних порід-колекторів; - розробити методологію виділення колекторів у тонкошаруватому розрізі за даними акустичного каротажу; - дослідити вплив тонкошаруватого піщано-глинистого розрізу на результати імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу; - удосконалити методику виділення продуктивних порід-колекторів у тонкошаруватих розрізах за даними імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу. Об'єкт дослідження. Неогенові відклади Вижомлянського, Грушівського та Летнянського газоконденсатних родовищ, що розташовані у північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Предмет дослідження. Тонкошаруваті піщано-глинисті породи-колектори нижньодашавської свити. ЗМІСТ № Назва розділу стор. п/п Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 4 Вступ 5 1 Аналіз розвитку методик виділення порід-колекторів та оцінки характеру насичення за даними ГДС 10 1.1 Застосування методів електричного каротажу для оцінки характеру насичення порід-колекторів 11 1.2 Визначення характеру насичення порід-колекторів у діючих свердловинах 21 2 Вивчення неоднорідності пластів-колекторів та визначення коефіцієнта розчленування тонкошаруватого геологічного об'єкта на прикладі неогенових відкладів Летнянського газоконденсатного родовища 32 2.1 Геологічна будова неогенових відкладів та особливості розповсюдження літолого-стратиграфічних комплексів на Летнянському газоконденсатному родовищі 32 2.2 Геологічна неоднорідність продуктивних порід-колекторів 33 2.3 Визначення коефіцієнта розчленування Летнянського газоконденсатного родовища 38 3 Оцінка характеру насичення порід-колекторів за даними ГДС та модель застосування статистичних моментів вищих порядків (асиметрії та ексцесу) для виділення продуктивних горизонтів 47 3.1 Прогнозна оцінка характеру насичення порід-колекторів у геологічному розрізі сарматського ярусу нижньодашавської свити. 50 3.2 Математично-статистична обробка результатів геолого-геофізичних досліджень у свердловинах комплексом електричних, акустичних та радіоактивних методів 69 3.3 Можливості застосування статистичних центральних моментів для експрес-інтерпретації даних ГДС у тонкошаруватих сарматських відкладах Більче-Волицької зони 75 3.4 Геологічна характеристика Летнянського газоконденсатного родовища 84 3.5 Оцінка коефіцієнта пористості та коефіцієнта газонасичення Летнянського газоконденсатного родовища 89 3.6 Інтерпретація акустичних характеристик в продуктивних розрізах на прикладі грушівського газоконденсатного родовища 92 3.7 Виділення порід-колекторів у тонкошаруватих відкладах за результатами статистичного аналізу даних ГДС на прикладі свердловини №5 Летнянського газоконденсатного родовища 100 3.8 Прогнозна оцінка газоносного горизонту за результатами ГДС та статистичними оцінками асиметрії та ексцесу на прикладі Летнянського газоконденсатного родовища 110 4 Виділення продуктивних горизонтів у тонкошаруватому розрізі за даними ІННК на прикладі Летнянського гаконденсатного родовища 121 4.1 Аналіз існуючих методик визначення характеру насичення порід-колекторів за даними методів нейтронного каротажу 121 4.2 Використання статистичних моментів третього та четвертого порядку для визначення продуктивних товщ за даними ІННК на прикладі свердловин Летнянського азоконденсатного родовища 126 Висновки 137 Список використаних джерел 140