Мета і завдання досліджень - створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови північно-західного шельфу Чорного моря як основи для уточнення геологічної будови та перспектив нафтогазоносності. Для досягнення зазначеної мети в межах північно-західного шельфу Чорного моря необхідно було вирішити такі задачі: - провести аналіз та узагальнення даних щодо стану геолого-геофізичної вивченості території досліджень та результатів нафтогазопошукових робіт; - дослідити ефективність застосування гравітаційного поля у комплексі з іншими геолого-геофізичними даними для вивчення глибинної будови та визначення перспектив нафтогазоносності північно- західного шельфу Чорного моря; - інтегрувати наявні геолого-геофізичні дані у рамках узгодженої просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі; - дослідити особливості відображення у параметрах просторової інтегральної геогустинної моделі основних тектонічних структур та виділити у межах осадового комплексу ділянки розвитку порід з покращеними ко лекторськими властивостями. - з врахуванням виконаного прогнозу розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, уточнити рейтингову оцінку виявлених та підготовлених об'єктів, а також виділити нові нафтогазоперспективні території та визначити першочергові напрямки поїдуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЫ ТЕРМІНІВ 4 ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1 Стан вивченості та геолого-геофізична будова північно-західної частини шельфу чорного моря 11 1.1. Геолого-геофізична вивченість 11 1.2. Літолого-стратиграфічна характеристика 15 1.3. Геодинаміка і тектонічне районування 24 1.4. Нафтогазоносність 28 1.5. Геогустинні і геошвидкісні властивості порід 33 1.6. Висновки до розділу 38 РОЗДІЛ 2 Дослідження ефективності використання гравітаційного поля у комплексі з іншими геолого-геофізичними даними для вивчення геологічної будови та прогнозування нафтогазоносності в умовах північно-західної частини шельфу чорного моря 39 2.1. Методика досліджень 39 2.2. Геогустинні моделі відомих нафтогазових родовищ 42 2.3. Аналіз результатів визначення параметра гравітаційної контрастності нафтогазових родовищ 48 2.4. Висновки до розділу 51 РОЗДІЛ 3 Принципи створення просторових геолого-геофізичних моделей.. 53 3.1. Опис геолого-геофізичних моделей геофізичних розрізів 55 3.2. Просторова структурна фізико-геологічна модель 57 3.3. Модель неперервного розподілу властивостей 58 3.4. Створення апріорних просторових геолого-геофізичних моделей з використанням геолого-геофізичних даних різного ступеню інформативності 60 3.5. Визначення оптимальних параметрів просторових геолого-геофізичних моделей 63 3.6. Основні етапи технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних у системі GCIS 65 3.7. Висновки до розділу 67 РОЗДІЛ 4 Просторова інтегральна геогустинна модель північно-західної частини шельфу Чорного моря 68 4.1. Вхідні дані та принципи створення апріорної геолого-геофізичної моделі 68 4.2. Технологія інтегральної інтерпретації геолого-геофізичних даних для території північно-західного шельфу Чорного моря 71 4.3. Оцінка якості отриманого розв'язку 88 4.4. Висновки до розділу 93 РОЗДІЛ 5 Нові елементи геологічної будови та перспективи нафтогазоносності північно-західної частини шельфу Чорного моря 94 5.1. Відображення основних геодинамічних структур 94 5.1.1. Поверхня Мохо 94 5.1.2. Палеозойські тектонічні елементи 97 5.1.3. Мезозойські тектонічні елементи 105 5.1.4. Кайнозойські структури 111 5.2. Погоризонтний аналіз особливостей поведінки геогустинних властивостей порід докрейдової основи та осадового комплексу 112 5.3. Відображення нафтогазоперспективних комплексів 130 5.4. Першочергові напрямки нафтогазопошукових робіт 153 5.5. Висновки до розділу 159 Висновки 161 Перелік посилань 163 Додаток А 177 Додаток Б 189