Головною метою роботи є розроблення методологічних основ обробки та інтерпретації геофізичних даних, що підвищить достовірність визначення коефіцієнта газонасичення складнопобудованих порід-колекторів. Для досягнення мети необхідно було розв'язати такі задачі: - дослідити можливість кількісної оцінки впливу структури порового простору газонасичених порід-колекторів на їх питомий електричний опір; - створити модель електропровідності мономіктових неглинистих пісковиків з врахуванням впливу структури порового простору колектора на питомий електричний опір гірських порід; - дослідити можливість врахування впливу води, зв'язаної пілітизованими зернами поліміктових глинистих пісковиків на їх електропровідність; - створити модель електропровідності поліміктових глинистих пісковиків з врахуванням ступеня пілітизації зерен їх мінерального складу; - розробити новий спосіб врахування мінливості пропорцій глинистої і карбонатної компонент у цементі газонасичених порід-колекторів на їх питомий електричний опір при створенні моделі електропровідності; - розробити новий спосіб врахування неоднорідності мінерального складу скелету і глинисто-карбонатного цементу газонасичених пластів- колекторів для розрахунку часу життя теплових нейтронів у твердій фазі гірської породи при визначення коефіцієнта газонасичення за даними ШНК. ЗМІСТ № Назва розділу стор. п/п Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 4 Вступ 5 1 Стан проблеми визначення характеру насичення порід-колекторів складної будови за даними методів електричного та нейтронного каротажів 9 1.1 Аналіз існуючих методик визначення характеру насичення порід-колекторів за даними методів електричного каротажу 11 1.2 Аналіз існуючих методик визначення характеру насичення порід-колекторів за даними методів нейтронного каротажу 25 2 Моделювання електропровідності газонасичених порід-колекторів складної будови 35 2.1 Вплив структури порового простору газонасичених порід-колекторів на їх електропровідність 37 2.2 Модель електропровідності мономіктових неглинистих пісковиків на прикладі Тимофіївського та Куличихинського родовищ 48 2.3 Модель електропровідності поліміктових глинистих пісковиків на прикладі Розпашнівського родовища 59 3 Визначення коефіцієнта газонасичення порід-колекторів із глинисто-карбонатним цементом 83 3.1 Модель електропровідності порід-колекторів із глинисто-карбонатним цементом 83 3.2 Можливості ідентифікації типу цементу за результатами нейтронного гамма-каротажу 88 3.3 Індивідуальна модель електропровідності порід-колекторів Богородчанського родовища 106 3.4 Прогноз розподілу гірських порід міоценових відкладів Богородчанського родовища за типом цементу 111 3.5 Врахування статистичних флуктуацій під час виділення границь пластів за кривими гамма-каротажу 116 4 Адаптація методики визначення коефіцієнта газонасичення продуктивних пластів за даними ІННК для порід-колекторів складної будови 124 4.1 Побудова карти розподілу часу життя теплових нейтронів у твердій фазі породи-колектора складної будови із використанням результатів нейтронного гамма-каротажу 124 4.2 Врахування впливу свердловинних умов при визначенні коефіцієнта поточного газонасичення методом ІННК 133 Висновки 141 Список використаних джерел 144 Додатки 159