Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критиків і читачів, наділена енергетичним магнетизмом. У цій книжці письменник пише про страх смерті і втрачене кохання, істерію і хірургічні діагнози. "Тіні з 'являються на світанку" розпочинається екзистенційним натуралізмом, а завершується химерними алегоріями із багатошаровим змістом. Цей шлях варто пройти самому. Ви будете захоплюватися чи дратуватися, погоджуватися чи заперечувати окремі твердження, але не облишите читання. Бо те, що пише Степан Процюк, стосується кожної і кожного. ЗМІСТ І Тіні з'являються па світанку 5 Страх смерті 33 У передпокоях Лабіринту 59 Двадцять чотири ритуальні часточки (для тих, хто... пережив... кохання) 77 Тричі виконаєш, тричі засумніваєшся 111 II Дім, де розбивалися серця 123 Бабусині заповіти 129 Той, хто був невидимкою 132 Історія одного донкіхотства 135 Кров і сльози Фрідріха Ніцше 143 Невротик у мантії генія (деякі штрихи до портрета Артура Шопенгавера) 148 Так, як завжди 154 Ill Цірцея і Медея (дещо про жіночу істерію) 157 Мазохізм 162 Біль і шів 165 Депресія 168 Мізантроп 171 IV Золото і мідяки 175 Любити не можна любити (письменник і гроші) 180 Душі кланяються 184 Кайдани для ідеалізму 187 Передноворічні вакханалії 190 Смішок у кулачок 193 Запах міщанського добробуту (сатиричний міні-иарис) 196 V Лялька (алегорія) 199 Метелики (алегорія) 202 Тріумф волі (алегорія) 207