У дослідженні запропоновано цілісну концепцію еволюції технократизму як соціального явища, висвітлено його генезис, семантичну природу, сутність, зміст і форми: об'єктивовану і суб'єктивовану, а також механізм його самовідтворення засобами освіти. Показано його місце і роль у саморозгортання суспільства, протистояння технократизму і гуманізму в індустріальній парадигмі розвитку світової спільноти, шляхи гармонізації їх взаємодії в освіті розколотої цивілізації. Доведено що технонаука формує не тільки новий дискурс, а й породжує новий чинник управління суспільством знань і освітою - ноократію або меритократію, що має бути опанований філософією освіти, оскільки він формує симбіоз науки і освіти (магістратура та PhD) і тому на основі парадигмальної ідеї про визнання особистості фундаментальною цінністю має бути запропонована гуманістична парадигма освіти, що потребує індивідуалізацію форм освіти, розгалуження дистанційної форми навчання, електронну педагогіку , самоосвіту і самовиховання, освіту протягом життя. ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОПЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ТЕХНОКРАТИЗМУ 13 1.1. Соціально-філософський сенс концепту "дискурс технократизму в освітніх концепціях XXI століття" 14 1.2. Еволюція технократичних концепцій 29 1.3. Принципи, методи та категоріальний апарат роботи 46 Висновки до першого розділу 67 РОЗДІЛ II ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧИИЙ АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІЇ ТЕХНОКРАТИЗМУ У ЦИВІЛІЗАЦІЙНОМУ ВИМІРІ 69 2.1. Філософська рефлексія технократизму: природа, сутність, зміст та форми 70 2.2. Реалізація принципу технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну 108 2.3. Протистояння технократизму і гуманізму в індустріальній парадигмі розвитку світової спільноти 125 2.4. Світоглядно-ідеологічний вимір гармонізації взаємодії технократизму і гуманізму в освіті розколотої цивілізації 144 Висновки до другого розділу 184 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 186 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 191