Виставка висвітлює трагічні події в історії українського народу, що призвели до драми "Голодомору 1932-1933 років". При її створенні ми спирались на такі принципи: нація і її рідна земля становлять стійку природну єдність, земля українська народжує українців постійно і невідворотно; комуністичний режим в СРСР базувався на помилкових утопічних ідеологічних засадах, проти яких можна привести одне з головних заперечень - неможливо створити довготривалу організовану суспільну систему, у якій земля і всі засоби виробництва перебувають у державній власності; ненаукові принципи не можуть бути сприйняті людською логікою, і для їх впровадження необхідний постійний терор. Побудова держави СРСР супроводжувалась всеохопним терором, що набував у різні періоди існування СРСР різних форм. З роками енергії, необхідної для постійного переконання і примусу, не вистачало і система СРСР розпалася. Період Голодомору 1932-1933 років може бути означений одним словом "жах". Жах у тому, що українські села вмирали у страшних муках голоду. Жах й у тому, що в українському селі знищувались усі ознаки людяності. Запанувала безпрецедентна наруга над людською сутністю, панували наклепи, доноси, злодійства, грабунки, ґвалтування, побої і розстріли, арешти, вигнання сімей з їхніх домівок, нищення добра, вседозволеність прийд, нероб і злодюг. Панувала апатія смерті.