Метою дисертаційної роботи є удосконалення технологічних процесів під час проведення аварійно-відновлювальних ремонтів лінійних ділянок складних газотранспортних систем. Указана мета досягається шляхом реалізації наступних задач: - удосконалення математичної моделі лінійних ділянок газопроводу та агрегативно-імітаційного методу розрахунку складних газотранспортних систем; - виявлення аварійних витоків із магістральних газопроводів із пересіченим профілем траси з використанням штатного вимірювального обладнання на основі адаптивної математичної моделі; - удосконалення технології проведення підготовчих робіт перед виконанням аварійно-відновлювального ремонту лінійних ділянок складних газотранспортних систем; - дослідження впливу профілю траси газопроводу на характер нестаціонарного процесу в період випорожнення ділянки газопроводу; - удосконалення технології випробування на міцність і герметичність ділянок складної газотранспортної системи з пересіченим профілем траси після виконання аварійно-відновлювального ремонту; - експериментальні дослідження нестаціонарних процесів у складних газотранспортних системах. ЗМІСТ ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА АВАРІЙНИХ РЕЖИМІВ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ТА МЕТОДІВ ЇХ МОДЕЛЮВАННЯ 10 1.1. Класифікація та характеристика аварійних режимів роботи газотранспортних систем України 11 1.2. Методи моделювання нестаціонарних та аварійних режимів роботи магістральних газопроводів у складних газотранспортних системах 20 1.3. Системи диспетчерського контролю та збору даних, їх будова та роль у процесі транспортування газу магістральними газопроводами 29 1.4. Формулювання мети досліджень та постановка задач 32 РОЗДІЛ 2 УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ДЛЯ НЕСТАЦІОНАРНИХ РЕЖИМІВ ЇХ РОБОТИ 33 2.1. Удосконалення методу розрахунку процесу транспортування газу по лінійній ділянці газопроводу з пересіченим профілем траси 34 2.2. Адаптація математичних моделей елементів газотранспортних систем 52 2.3. Удосконалення агрегативної моделі складної газотранспортної системи з метою аналізу багаторівневих складних газопровідних мереж 60 2.4. Модель витоку газу з газопроводу 71 2.5. Висновки по розділу 73 РОЗДІЛ З СКОРОЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ НЕСТАЦІОНАРНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС РОБОТИ ГТС В АВАРІЙНИХ РЕЖИМАХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 75 3.1. Підвищення ефективності виявлення аварійних витоків газу на лінійній частині магістральних газопроводів 75 3.2. Розробка алгоритму автоматизованого контролю за безаварійністю роботи ГТС за показами штатного вимірювального обладнання та методики підвищення ефективності експлуатації МГ у перехідних режимах 81 3.3. Дослідження закономірності пониження тиску в ділянці магістрального газопроводу з пересіченим профілем траси під час витікання газу в докритичній зоні 83 3.4. Нестаціонарні процеси під час аварійних зупинок ділянок складного газопроводу 87 3.5. Проблеми перебігу нестаціонарних процесів під час пневматичних випробувань ділянок магістральних газопроводів 93 3.6. Прогнозування перепуску газу з ділянки, на якій проводяться пневматичні випробування, у діючий магістральний газопровід 101 "3.7. Висновки по розділу 104 РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕСТАЦІОНАРНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГТС 106 4.1. Експериментальні дослідження точності комплексу моделей за даними диспетчерських служб 106 4.2. Експериментальні дослідження витоку газу з магістрального газопроводу в атмосферу через продувну свічу 108 4.3. Розробка удосконаленого ультразвукового витратоміра для контролю змінності масової витрати магістральних газопроводів 114 4.4. Висновки по розділу 118 ВИСНОВКИ 120 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122 Додаток А Методика удосконалення методів керування експлуатаційними режимами магістральних газопроводів 134 Додаток Б Акт впровадження результатів дисертаційних досліджень в УМГ "Прикарпаттрансгаз" 138 Додаток В Контроль за даними оперативних журналів 139