Книга відомого журналістикознавця, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академіка Академії наук вищої освіти України за відділенням "Масова комунікація", висвітлює актуальні проблеми теорії та медіакритики, методології медіадосліджень, історії української журналістики, літературної критики, публіцистики, історіографії сучасного жур-налістикознавства. Розглядаються питання: національна ідентичність українців і журналістика, концепція соціально відповідальної журналістики та її реалізація в Україні, правда як головне питання журналістики та шляхи її досягнення, роль університетів у розвитку журналістики, особливості функціонування регіональної журналістики, журналістика як соціальний інститут громадянського суспільства та демократичної держави та ін. Адресована студентам і викладачам освітньої галузі "Журналістика та інформація"; журналістам, що підвищують кваліфікацію шляхом післядипломної освіти або самоосвіти, широкому колу гуманітаріїв, що цікавляться проблемами комунікації та інформаційного суспільства. ЗМІСТ Вступ 7 ПЛАНЕТА ПЕРША. Теорія журналістики та медіакритика ...17 1.1. Парадокси українського інформаційного простору 18 1.2. Сучасні теорії журналістики та їх реалізація в Україні 28 1.3. Апологія аналітичної журналістики 38 1.4. Національна ідентичність українців і журналістика 53 1.5. Вчімося жити разом, або Людство як цілісність 61 1.6. У пошуках сутності журналістики 69 1.7. Закон "розгалуження знання" в журналістикознавстві крізь оптику інформаційного суспільства 86 1.8. Екзистенційна колізія: журналістика - освіта .94 1.9. Хто повинен викладати журналістику (з історії гіркого досвіду) 101 1.10. Сенсація в тоталітарній журналістиці 116 1.11. Як завоювати увагу читача: досвід міжнародної журналістики у світлі українських реалій 121 1.12. Мас-медіа та дійсність 129 1.13. Районна газета сьогодні 137 1.14. Регіональні медіа в сучасному інформаційному просторі 141 1.15. Ровесниця людства - журналістика 149 ПЛАНЕТА ДРУГА. Методологія медіастудій 155 2.1. Методологічні особливості історії української журналістики як галузі наукового пізнання 156 2.2. Журналістика: розуміти чужі та створювати свої тексти 162 2.3. Іван Франко як історик української журналістики: методологічні уроки 164 2.4. Методологічні проблеми історії української журналістики 178 2.5. Ще про методологічні проблеми історії української журналістики 198 2.6. Українська журналістика: обсяг поняття 210 ПЛАНЕТА ТРЕТЯ. Історія журналістики 219 3.1. Особливості зародження журналістики в Україні 220 3.2. Історія журналістики на слобідських землях: від зародження до наших днів 238 3.3. Шевченківський дискурс харківської журналістики 1861 року 263 3.4. XX століття як епоха в історії української журналістики 276 3.5. Українська журналістика Харкова підчас Першої російської революції 285 3.6. Історія газети "Сніп" (1912) 293 3.7. Журнал Охтирської чоловічої гімназії "Школьный луч" (1916-1917) як тип учнівського видання 310 ПЛАНЕТА ЧЕТВЕРТА. Історія літературної критики 319 4.1. Методологічні пошуки в українській літературній критиці й історії літератури XIX століття 320 4.2. Тарас Шевченко в літературознавчих інтерпретаціях Миколи Костомарова 327 4.3. Українська література як художній феномен у літературній критиці Пантелеймона Куліша 331 4.4. Навколо Омеляна Огоновського (дискусія в критиці з приводу "Історії літератури руської") 338 4.5. Теоретичне осмислення "нової драми" в літературно-критичних концепціях Станіслава Пшибишевського та Миколи Вороного 358 4.6. Категорії індукції та дедукції в естетиці Івана Франка 369 4.7. Іван Франко та Зигмунд Фройд: взаємодія на терені естетики 376 ПЛАНЕТА П'ЯТА. Історія публіцистики 385 5.1. Як Михайло Драгоманов став Чудаком (дискусія Б. Грінченка та М. Драгоманова в журналі "Зоря" 1888-1889 років) 386 5.2. Діалог Івана Франка з Михайлом Драгомановим у журналі "Народ": дискурс прихованої полеміки 394 5.3. Гнат Хоткевич у 1917 році та його газета "Рідне слово" 404 5.4. Бінарна опозиція "Україна - Московщина" в публіцистиці Гната Хоткевича 1917 року 415 5.5. "Судилося бути Україною", або Головна публіцистична ідея Юрія Шереха (Шевельова) 424 5.6. Концепція ленінізму в публіцистиці Івана Багряного 430 ПЛАНЕТА ШОСТА. Історіографія новітніх медіастудій 435 6.1. Становлення історіографії історії української журналістики: "Киевская старина" 436 6.2. Катерина Серажим: журналістика як дискурс 442 6.3. Володимир Владимиров: журналістика як герменевтика 448 6.4. Юрій Шаповал: історія журналістики чи історія в журналістиці 453 6.5. Валентина Галич: Олесь Гончар крізь призму журналістики 458 6.6. Борис Потятиник: семіоцентризм як інформаційна модель світобудови 469 6.7. Елеонора Шестакова: слово естетичне та слово комунікаційне 478 6.8. Степан Кость - історик західноукраїнської преси першої половини XX століття 488 Примітки 500