Монографія є комплексною роботою, в якій розглянуто стан ресурсів надр як чинник формування і розвитку міст і промислово-міських агломерацій. Розроблено наукові та методологічні основи оцінки ризиків і небезпек у межах міст -гірничохімічних центрів на різних стадіях функціонування тех неприродних геосистем, на прикладах міст зони впливу гірничохімічних комплексів в Україні, Польщі, Росії і Білорусі. Викладено результати визначення розрахунків ризиків і небезпек у межах промислово-міських агломерацій Придніпровського промислового регіону. Виконано аналіз сучасного стану формування га розміщення відходів з метою розв'язання проблеми техногенної безпеки міст і впровадження стратегії вдосконаленого управління відходами. Обґрунтовано актуальність концепції геоменеджменту геологічного середовища промислових міст і агломерацій в контексті усталеного розвитку. Виконано оцінку та аналіз геологічного ризику в межах техноприродної геосистеми. Обгрунтовано стратегію і методологію класифікації та обліку родовищ корисних копалин. Таким чином, виконаний комплекс досліджень, який закладає основи нового наукового напряму - екологічна безпека міст та промислово-міських агломерацій. Для геологів, екологів, географів, спеціалістів з інженерної геології міст і промислово-міських агломерацій, широкого кола читачів. ЗМІСТ CONTENT 9 ВСТУП 13 INTRODUCTION 15 Розділ 1. Історія та методичні засади дослідження проблеми формування та розвитку промислово-міських агломерацій 17 1.1. Аналітичний огляд сучасного досвіду вивчення міст 17 1.2. Аналіз сучасного міжнародного досвіду дослідження урбаністичних процесів 27 1.3. Понятійний апарат геолого-географічних досліджень міста 30 Висновки 39 Розділ 2. Міста та міські гірничопромислові комплекси як техноприродні геосистеми концентрованого використання надр 41 2.1. Екологічний аспект взаємодії людини з геологічним та суміжними середовищами на різних етапах історичного розвитку міських геосистем 41 2.2. Методичні схеми типології міських поселень за тривалістю та специфікою міського природокористування 56 2.2.1. Типологія міст за тривалістю техногенних впливів на природне середовище 58 2.2.2. Типологія міст за походженням та особливостями історичного розвитку 59 2.2.3. Систематизація міст за спеціалізацією виробничого профілю і специфікою міського природокористування 65 2.2.4. Міські геосистеми і територіальна організація промислового виробництва 65 2.3. Методологічні основи оцінки техногенних впливів на геолого-геоморфологічне й суміжні з ним середовища і проблема екологічної безпеки міст 66 2.3.1. Класифікаційна модель техногенних впливів на природне середовище міст 69 2.3.2. Методика оцінки техногенних впливів на геолого-геоморфологічне середовище на муніципальному рівні 73 2.3.3. Методика оцінки техногенних впливів на геолого-геоморфологічне й суміжні з ним середовища на регіональному (національному) рівні 76 2.3.4. Картографування різноманіття й ступеня техногенних впливів на природне середовище міст 81 2.4. Геолого-геоморфологічне середовище як чинник виникнення й формування промислово-міських геосистем 84 Висновки 86 Розділ 3. Наукові та методологічні основи дослідження ризиків і небезпек у межах міст - гірничопромислових центрів на різних стадіях функціонування техноприродних геосистем 87 3.1. Чинники та стан техногенної безпеки міст зони впливу гірничохімічних комплексів в Україні та Польщі (у межах Передкарпатського сірконосного басейну) 87 3.1.1. Геологічне середовище перехіді ного типу як чинник формування й розвитку міст 87 3.1.2. Історичні передумови розвитку міст зони впливу гірничохімічних регіонів Передкарпатського сірконосного басейну 89 3.1.3. Режим експлуатації й стан геолого-геоморфологічного середовища міст.. 92 3.1.4. Регіональні закономірності та механізм утворення різних видів небезпек у межах міст зони впливу гірничохімічних комплексів 93 3.2. Чинники та стан техногенної безпеки міст-центрів калійної промисловості в Україні, Росії та Білорусі 102 3.2.1. Природні передумови виникнення й розвитку міст 104 3.2.2. Історичні передумови виникнення й розвитку міст 106 3.2.3. Регіональні закономірності та механізм утворення різних видів небезпек у межах міст-центрів калійної промисловості 109 3.3. Чинники та стан техногенної безпеки міст-центрів соляної промисловості в Україні та Польщі 130 3.3.1. Природні передумови виникнення й формування населених пунктів на території соленосних провінцій 131 3.3.2. Історичні передумови формування мережі населених пунктів на території соленосних провінцій 133 3.3.3. Експлуатація надр та економічні функції геологічного середовища міст соленосних провінцій 141 3.3.4. Регіональні закономірності та механізм утворення різних видів небезпек міст, розташованих у межах соленосних провінцій України, Польщі 143 Розділ 4. Наукові та методологічні основи розрахунків ризиків і небезпек у межах промислово-міських агломерацій придніпровського промислового регіону 164 4.1. Чинники та стан техногенної безпеки Криворізької агломерації як осередку концентрованого використання ресурсів надр 164 4.1.1. Природні передумови виникнення і формування Криворізької промислової агломерації 164 4.1.2. Історичні передумови утворення й розвитку Криворізької агломерації 167 4.1.3. Режим експлуатації ресурсів надр і рівень техногенних впливів на геологічне середовище Криворізької агломерації 169 4.1.4. Регіональні закономірності та механізм утворення різних видів небезпек 171 4.1.5. Економічний ефект від надрокористування на території Криворізької агломерації 188 4.1.6. Перспективи та прогноз подальшого розвитку "ресурсних" міст 188 4.2. Чинники та стан техногенної безпеки міст - потужних переробних центрів як осередків акумуляції, переробки й перерозподілу мінеральних ресурсів основних сировинних баз (на прикладі Дніпропетровсько-Дніпродзержинської промислово-міської агломерації) 190 4.2.1. Геолого-геоморфологічні особливості території Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації як чинник формування стану техногенної безпеки 190 4.2.2. Історичні передумови утворення й розвитку Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації 197 4.2.3. Регіональні закономірності та механізм утворення різних видів небезпек 197 4.3. Чинники та стан техногенної безпеки Павлоградської промислової агломерації як осередку видобутку й переробки мінеральних ресурсів 228 4.3.1. Природні передумови формування агломерації 228 4.3.2. Історичні передумови розвитку Павлоградської промислової агломерації 230 4.3.3. Регіональні закономірності та механізм утворення гідродинамічної небезпеки в межах Павлоградської промислової агломерації 230 4.4. Регіональні закономірності утворення екологічної небезпеки міських поселень зони впливу Просянівського гірничопромислового комплексу 236 Висновки 242 Розділ 5. Промислові відходи як чинник стану техногенної безпеки і як ресурсний потенціал міст: оцінка, проблеми та стратегія управління (на прикладі міст Дніпропетровської області) 243 5.1. Сучасний стан формування та розміщення відходів на території міст Дніпропетровської області 245 5.2. Динаміка руху відходів за період 2000-2005 рр. 249 5.3. Організаційно-технологічний механізм і проблеми поводження з промисловими відходами 252 5.4. Промислові та тверді побутові відходи як чинник кризового екологічного стану геологічного і суміжних з ним середовищ на території великих промислових міст. 263 5.5. Стратегія вдосконалення управління відходами на території техногенно навантажених міст у контексті усталеного розвитку. 266 Висновки 271 Розділ 6. Геоменеджмент геолого-геоморфологічного середовища промислових міст і агломерацій в контексті усталеного розвитку ...... 273 6.1. Обґрунтування актуальності проблеми вдосконалення стратегії управління екологічними ризиками й небезпеками на муніципальному рівні 273 6.2. Концепція геоменеджменту геолого-геоморфологічного середовища промислових центрів і агломерацій в контексті усталеного розвитку 281 6.2.1. Геоменеджмент як інструмент формування й забезпечення екорозвитку регіону на муніципальному рівні (загальна модель геоменеджменту геолого- геоморфологічного середовища промислових центрів і агломерацій) 281 6.2.2 Організаційна структура геоменеджменту природокористування 286 6.2.3. Нормативно-правове забезпечення концепції 287 6.2.4. Науково-методологічне забезпечення 290 6.2.5. Інформаційне, технологічне і фінансове забезпечення 294 6.2.6. Алгоритмізація реалізації стратегії геоменеджменту геолого-геоморфологічного середовища в умовах техногенезу 295 6.2.7. Основні механізми забезпечення сталого розвитку геолого-геоморфологічного середовища на муніципальному рівні 298 Розділ 7. Геологічний ризик у межах техноприродної геосистеми 302 7.1. Аналіз методів та підходів до проблеми оцінювання геологічного ризику 302 7.2. Математичні методи оцінки геологічного ризику 306 7.3. Потенційний і реальний геологічний ризик техноприродної геосистеми регіонального рівня (на прикладі Дніпропетровсько-Дніпродзержинської промислово-міської агломерації) 308 7.4. Приклади оцінки геологічного (зсувного) ризику для техноприродних геосистем локального рівня 313 7.4.1. Розрахунки реальних економічних збитків або економічного післяподійного ризику від катастрофічного зсуву 313 7.4.2. Оцінка і розрахунки потенційного ризику зсувів та їх наслідків 313 Висновки 318 Розділ 8. Стратегія і методологія використання земних надр 319 8.1. Класифікація та облік мінеральних ресурсів 319 8.2. Терміни та визначення щодо запасів і ресурсів 323 Висновки 337 CONCLUSIONS 339 Література 34