К21 |
Каракаш, Є. О. Удосконалення режимів експлуатації повітронагрівачів доменних печей з метою підвищення їх терміну служби і температури дуття [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.16.02 "Металургія чорних металів" / Каракаш Євген Олександрович ; Нац. металург. акад. України. – Дніпропетровськ, 2007. – 22 с. – 18-19.
Каракаш Е.О. "Удосконалення режимів експлуатації повітронагрівачів доменних печей з метою підвищення їх терміну служби і температури дуття". Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.16.02 "Металургія чорних металів". Національна Металургійна академія України Міністерства освіти і науки України. Дніпропетровськ, 2007 р.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень теплових і масообмінних процесів у високотемпературних доменних повітронагрівачах і вузлі "тяги" розв'язана важлива науково-технічна задача підвищення енерго- і ресурсозберігання при нагріві доменного дуття.
Розроблений чисельний метод розрахунку теплової роботи доменного повітронагрівача, який дозволяє визначити температуру під куполом з урахуванням вигорання палива по висоті камери горіння, акумуляції теплоти футерівкою.
Запропонованим методом визначені температурні поля насадки повітронагрівача, який на відміну від відомого рішення враховує теплові втрати і теплообмін між камерою горіння і насадкою через розділову стінку у повітронагрівачах із вбудованою камерою горіння. Відмічено незначний перепад температури по перетину простінка вогнетривкого блока (не більше 5 С°), при цьому кількість зон, на які розбивається насадка по висоті, може бути скільки завгодно великим.
На основі розробленої математичної моделі визначені температурні поля насадки з урахуванням зовнішньої рециркуляції відхідних продуктів згорання. Розрахунково-теоретичні дослідження процесу нагрівання показали, що середня температура насадки підвищується при використанні рециркуляції за рахунок збільшення конвективної складової, що призводить до зростання середньої температури дуття на 10-12°С.
Розрахунково-теоретичні дослідження процесу нагріву повітронагрівача і відхідних агломераційних газів показали наявність температурного і хімічного потенціалу останніх для використання їх у якості добавки до окислювача при опалюванні повітронагрівача. Розрахунки показали, що використання аглогазу як окислювача при спалюванні палива у повітронагрівачах дозволяє знизити витрату палива до 6%, а також поліпшити екологічність роботи агломераційної машини.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень встановлена залежність зносу кладки вузла "тяги" доменної печі від режимних параметрів процесу взяття печі на "тягу" (температури, тривалості стоянки печі, витрати і складу горнових газів), що дозволило розробити заходи щодо збільшення стійкості вузла "тяги", які дозволяють у 2-2,5 раза збільшити міжремонтний період роботи доменних повітронагрівачів.
Ключові слова: повітронагрівач, моделювання, чисельний метод, гаряче дуття, стійкість, вогнетриви, вузол "тяги", ефективність.
|