Чебeрко А.І. - Санітарні керамічні вироби на основі полозьких сировинних матеріалів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 - технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. -Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ, 2007. Дисертація присвячена питанню розробки складів мас та технології виготовлення керамічних виробів санітарного призначення з використанням сировинних матеріалів Полозького регіону. Виконаний аналіз сучасного стану та особливостей виробництва санітарної кераміки. Виявлений взаємозв'язок ступеня упорядкованості структури мінералу каолініту полозьких (ПЛК-В і ГТЛК-0), просянівського (КФН-2) і глуховецького (КС-1) саолінів з властивостями їх водних суспензій та природою електролітів-розріджувачів. Доказана можливість використання в складі дослідних тонкокерамічних мас в якості плавня місцевого граніту Шевченківського родовища замість імпортних пегматитів. Розроблений новий склад керамічної маси з використанням глин і каолінів Полозького родовища та становлений вплив флюсуючих і мінералізуючих добавок на структуроутворення тонкокерамічного черепка при зниженій температурного випалу (1200 С). За допомогою математичної обробки експериментальних даних визначений та запропонований склад комплексного розріджувача на основі кальцинованої соди, рідкого скла, вуглелужного реагенту та дефлону, що дало можливість стабілізувати структурно-механічні властивості шлікерів та підвищити продуктивність стендового відливання великогабаритних керамічних виробів. Визначений температурно-часовий режим випалу великогабаритних виробів з зроблених керамічних мас в електричній тунельній печі. Вдосконалений слад нефритованої сирої цирконової глазурі дозволив отримати на санітарних виробах, випалених при температурі 1200°С, якісне скло покриття високими показниками білизни та блиску. При цьому доказане важливе значення раціонального співвідношення оксидів металів другої групи (MgO, СаО, ZnO, SrO і ВаО). Промислові випробування розроблених нових складів керамічних мас і глазурей дозволили отримати якісні санітарні вироби при більш низьких (на 30 - 40 ?С) температурах випалу, а впровадження їх у виробництво дало можливість тільки за 2001 - 2006 pp. отримати реальний економічний ефект більш ніж 1 млн. грн. Ключові слова: каолін, глинисті матеріали, тонкокерамічні маси, розріджувачі, шлікер, структурно-механічні властивості, режим випалу, глазурне покриття, санітарні керамічні вироби.