Петренко A.M. Підвищення зносостійкості і технологічної міцності зносостійких сталей системи C-Cr-Mn-Ti-Si. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.02.01 - Матеріалознавство. - Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків 2007. У дисертації сформульоване і виконане нове рішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні зносостійкого наплавленого металу, що призначається для відновлення деталей, шляхом використання різних методів підвищення зносостійкості і стійкості до відшаровування. Це досягається при використанні хромомарганцевого маловуглецевого аустеніту як основи металу з високою здатністю до зміцнення в процесі зношування, і зміцнюючої фази, що складається переважно з карбіду титана. Проведено дослідження зносостійкості Fe-C-Cr-Mn-Ti-Si, Fe-C-Cr-B наплавленого металу. Побудовано математичні моделі для прогнозування зносостійкості. Визначено оптимальний хімічний склад - 100Х8М7Т4С. Висока здатність до нагартування й утворення мартенситу деформації ефективно зміцнює поверхневий шар, підвищуючи його зносостійкість. Мікротвердість приповерхнього (3,2 мкм від поверхні) шару 100Х8М7Т4С після проходження 1500 м шляху тертя досягає 1000... 1200 МПа, і перевищує значення мікротвердості ряду інших, досліджених у роботі зразків даної системи легування, і подібних матеріалів 110М13, 30Х10М10. Доведено, що підвищена схильність до відшаровування є характерною для високовуглецевих хромомарганцевих зносостійких шарів з мартенситною чи мартенситно-бейнітною основою при змісті залишкового аустеніту <40% і >80% у верхній частині. Таким чином, одержала підтвердження основна ідея даної роботи про можливість використання декількох механізмів зміцнення в наплавленому металі 100Х8М7Т4С и підвищення стійкості до утворення тріщин і відшаровувань за рахунок зменшення змісту вільного вуглецю шляхом його зв'язування в ТіС при співвідношенні Ті/С>4. При цьому стало можливим зниження вмісту карбідоутворюючих елементів (Сr) і виключення енергоємних і дорогих операцій попереднього і супутнього підігріву. Для одержання наплавленого металу даного складу розроблений самозахисний порошковий дріт. Такий підхід дозволяє виключити використання дорогих і дефіцитних суцільних чи дротів електродів. Результати досліджень пройшли промислові випробування на підприємстві ОАО "Турбоатом" при відновленні деталей ливарного і ковальського устаткування, які підтвердили їхню придатність для промислового використання. Ключові слова: деформаційне зміцнення, метастабільний аустеніт, зносостійкість, абразивне зношування, наплавлений метал, тріщини, відшаровування, карбід титана.