Одінцов О. О. Трансуранові елементи в зоні впливу Чорнобильської атомної електростанції. - Рукопис. Дисертація: на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 - екологічна безпека. - Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, м. Київ, 2005. Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми - мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС. Розроблено і впроваджено вдосконалену (захищену авторським свідоцтвом та апробовану в професійному тесті МАГАТЕ) комплексну радіохімічну методику визначення 238Pu, 239+240Pu, 241Am та 244Сm у пробах навколишнього середовища для моніторингу навколишнього середовища. Показано, що за реакцією 238U(?,5n)237Pu можна отримати у-випромінюючій ізотоп 237Ри високої радіонуклідної чистоти. Розроблено методику одночасного визначення вмісту урану, плутонію, америцію та кюрію в паливних "гарячих" частинках, проаналізовано радіонуклідний склад паливних "гарячих" частинок на вміст 234-238U, 238-242Pu, 241-243Am 242-244Cm. Альфа-спектрометричними вимірами джерел плутонію вивчено ізотопний склад плутонію в грунтах зони відчуження ЧАЕС. Визначено вміст трансуранових радіонуклідів з низькою питомою концентрацію (242mAm, 243Am, 243Cm (продукт розпаду 242mAm) і 242Cm) у грунтах 30-кілометрової зони ЧАЕС. Установлено, що щільності забруднення зони відчуження ЧАЕС радіонуклідами Рu і Am залежать від напрямку радіоактивного викиду та відстані від ЧАЕС і змінюються в широкому інтервалі значень від 0,2 кБк/м2 (0,005 Кі/км2) до 555 - 740 кБк/м2 (15- 20 Кі/км2). Ключові слова: аварія на ЧАЕС, радіоактивне забруднення, моніторинг, іонообменний поділ, плутоній, америцій, навколишнє середовище.