Ольховик Л.П. Еволюція магнітних властивостей високоанізотропного феримагнетика BaFe12O19 при переході від макро- до нанокристала. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.11 - магнетизм. Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2006. Дисертаційна робота присвячена розв'язанню проблеми встановлення універсальних механізмів, що формують у широких інтервалах температури та магнітного поля магнітні властивості високоанізотропного гексагонального фериту барію при зменшенні об'єкта дослідження до нанометрового розміру. Дослідження проведені на модельних системах малих (нано-) та великих (мікро-) SW частинок, одержаних за допомогою розроблених методів, що включають елементи кріохімічної та радіаційно-термічної технологій. Розкрито проблематику малих частинок та обґрунтовано застосований комплексний підхід до її вивчення, який включає вибір як об'єктів, так і методик (електронна мікроскопія, рентгенівська фотоелектронна та селективна за глибиною конверсійна месбауерівська спектроскопія, вимірювання магнітних характеристик у поєднанні з комп'ютерним моделюванням фізичних процесів). Це дозволило одержати принципово нові відомості про гранично малу для високоанізотропного кристала товщину приповерхневої області зі збуреною магнітною структурою (3-5 нм при 300 К), про параметри поверхневої магнітної анізотропії - поле та константу, про магнітний стан системи нанокристалів. Результатом цих досліджень є узагальнена (Н-Т) діаграма, яка відображає усі специфічні для частинок з критично малим об'ємом ефекти - поверхневий, розмірний та колективний, зумовлений міжчастинковою магнітною взаємодією. Ключові слова: гексаферит, нанокристал, технологія, магнітна структура, поверхнева анізотропія, суперпарамагнетизм, діаграма магнітного стану.