Лажевська О.В. Закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі полімерів, здатних до зворотньої перебудови структури. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.01 - "Матеріалознавство". Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, Київ, 2006. Дисертацію присвячено проблемі розробки алмазно-абразивних композитів інструментального призначення, здатних змінювати свою структуру і, відповідно, механічні характеристики, у відповідності до зміни умов динамічного контакту з оброблюваною поверхнею. Запропоновано вирішення цієї проблеми за рахунок створення зв'язуючих, здатних до зворотньої перебудови структури під дією чинників, присутніх у динамічній контактній зоні. В якості такого чинника обрано ультразвукові коливання. Розроблено метод синтезу подібного зв'язуючого шляхом модифікування епоксидних олігомерів комплексними сполуками міді та нікелю, що дозволяє отримувати полімерну сітку з вбудованими металокомплексними фрагментами, здатними знаходитись у двох структурних станах - тетраамінному та хелатному. Вивчено закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі модифікованих епоксидних олігомерів, що дозволило визначити оптимальні технологічні параметри виготовлення інструментальних композитів з максимальною здатністю до зворотньої перебудови своєї структури, а отже, і до самоадаптації до умов динамічного контактування з оброблюваною поверхнею. Показано, що використання подібних композитів у виготовленні фінішного інструменту дозволяє зменшити дефектність оброблюваної поверхні, та, в даному випадку при обробці природного каменю, збільшити довговічність полірованого поверхневого шару під дією атмосферних чинників. Ключові слова: композит, закономірність, олігомер, металокомплексні сполуки, поверхневий шар, структура, адаптація.