Лихенко О. М. Наукові основи та практика виробництва вуглецевого відновника для недоменних споживачів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.07 - хімічна технологія палива і пально-мастильних матеріалів. - Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут Міністерства промислової політики України. -Харків, 2003 р. В роботі розроблені та реалізовані на практиці наукові принципи складання вугільних сумішей з участю вуглевміщуючих активаторів, коксування яких забезпечує виробництво вуглецевих відновників поліпшеної якості з використанням частини не повністю завантаженого пічного фонду коксохімічних заводів України. Встановлені основні закономірності розподілу деяких елементів (К, Na, Fe, Сl) у кам'яному вугіллі і антрацитах Донбасу та на цій основі розроблені критерії підбору вуглевміщуючих активаторів за показниками зольності (Ad > 46 %) і ступеню метаморфізму (Ro < 0,9 %). Досліджена поведінка вибраних за цими критеріями гранульованих відходів флотації і рядового довгополум'яного вугілля у сумішах із спікливим вугіллям та встановлено, що органомінеральний характер обумовлює взаємодія вуглевміщуючого активатора із реакційноздатними фрагментами термічних перетворень як активатора, так і вугілля. Одним із проявів цієї взаємодії є інтенсифікація поліконденсаційних процесів. Визначено технологічне призначення та раціональна масова доля активатору у складі сировинної бази виробництва вуглецевого відновника із підвищеною реакційною здатністю та питомим електроопором. Розроблені марочні склади (%) основного (30 Г, 55 Ж, 15 вуглевміщуючого активатора) та резервного ( 55 Г, 35 Ж, 10 вуглевміщуючого активатора) варіантів сировинної бази. Показано, що схема "Д11Г забезпечує раціональне сполучення гранулометричного складу, середньозваженої крупності, насипної густини та спікливості шихти з вуглевміщуючим активатором. Результати випробувань дослідними плавками у печі Таммана виявили ряд переваг нових вуглецевих відновників у порівнянні із коксовим горішком, перш за все - підвищені реакційна здатність, питомий електроопір та відновлювальна здатність. Розроблена автором наукова концепція реалізована при виробництві 240 тис. т вуглецевого відновника із шихти з участю гранульованих відходів флотації на коксовій батареї № 5 Дніпродзержинського КХЗ. Використання промислового вуглецевого відновника замість коксового горішка у виробництві сілікомарганцю на Нікопольському заводі феросплавів забезпечило стабілізацію процесу плавки, підвищення вилучення марганцю на 1,0-1,5 % і кремнію на 1,5-2,0 %, а також зниження витрат електроенергії на 10-30 кВт. ч на одну тонну сплаву. Ключові слова: вуглецеві відновники, вуглевміщуючі активатори, елементний склад, гранульовані відходи флотації, реакційна здатність, питомий електроопір, структурна міцність, сировинна база коксування, дослідні плавки.