Розробити методологічну основу оцінки характеру насичення пластів-колекторів і створити рекомендації для розподілу продуктивних колекторів на газонасичені і нафтонасичені в процесі дослідження у відкритому стовбурі свердловини, ґрунтуючись на результатах інтерпретації даних методу ВІКІЗ. Задачі дослідження. > провести аналіз вивченості, геологічної і тектонічної будови досліджуваного району, і розкрити чинники, які створюють проблеми у визначенні положення газонафтового контакту в покладах, приурочених до юрських відкладів ЗСНГП; > з'ясувати ефективність методу ВІКІЗ у процесі вивчення присвердловинного простору і визначення параметрів геоелектричної моделі колекторів; > оцінити вплив типу флюїду, який насичує пори колекторів, на геоелектричні параметри присвердловинної зони за результатами інтерпретації даних методу ВІКІЗ; > провести порівняння результатів інтерпретації методу ВІКІЗ і способу повторного нейтронного каротажу (ПНК) під час визначення положення ГНК; > створити геолого-геофізичну модель присвердловинної зони, яка б дозволяла за результатами інтерпретації даних методу ВІКІЗ розподіляти продуктивні колектора на газонасичені і нафтонасичені. ЗМІСТ № Назва розділу стор. п/п Вступ 5 1. Аналіз розвитку методики визначення міжфлюїдальних контактів методами ГДС. 12 1.1. Застосування електричних методів для визначення продуктивних інтервалів і оцінки їх насичення. 14 1.2. Вивчення геоелектричної моделі зони проникнення. 28 1.3. Комплексування методів ГДС під час побудови флюїдальної моделі покладу. 38 2. Особливості геологічної будови досліджуваного району. 45 2.1. Розташування і геологічна вивченість досліджуваного району. 45 2.2. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу. 53 2.3. Геологічна будова і тектонічний розвиток. 57 2.4. Нафтогазоносність досліджуваних родовищ. 64 3. Оцінка характеру насиченості і визначення положення між - флюїдальних контактів. 70 3.1. Особливості розподілу пластового флюїду по висоті "водоплавного" нафтогазоконденсатного покладу. 70 3.2. Використання петрофізичних взаємозв'язків для визначення положення ВНК. 73 3.3. Визначення положення газонафтового контакту за методикою повторного нейтронного каротажу. 75 4. Побудова геоелектричної моделі колекторів за даними дослідження свердловин комплексом БКЗ-БК-ІК і методом ВІКІЗ. 89 4.1. Геолого-геофізична характеристика об'єктів дослідження і можливості методів ГДС в процесі визначення геоелектричної моделі пластів-колекторів. 89 4.2. Зіставлення результатів оброблення даних дослідження комплексом БКЗ-БК-ІК і методом ВІКІЗ. 95 4.3. Порівняння структури геоелектричної моделі колекторів з різним типом флюїдонасичення. 104 5. Особливості геоелектричного моделювання присвердловинної зони "водоплавних" нафтогазоконденсатних покладів. 114 5.1. Моделі петрофізичних взаємозв'язків, які виникають у присвердло-винній зоні в результаті проникнення фільтрату БР. 116 5.2. Удосконалення геолого-геофізичної моделі присвердловинної зони колекторів для обґрунтування ВНК за геоелектричними параметрами. 120 5.3. Створення системи багатомірних моделей для визначення газонафтового контакту в нафтогазоконденсатних покладах ЗСНГП. 131 5.4. Особливості розподілу опору у присвердловинній зоні породи- колектора за результатами інтерпретації методу ВІКІЗ. 156 6. Підвищення інформативності геолого-геофізичних свердловинних досліджень. 161 6.1. Комплексування методів ГДС із метою уточнення ГНК на "водоплавних" нафтогазоконденсатних покладах. 161 6.2. Оцінка ступеня інформативності методів ВІКІЗ і ПНК під час дослідження розрізу свердловин на "водоплавних" нафтогазоконденсатних покладах. 169 Висновки 172 Список використаних джерел 175