Кандерал О. М. Синтез, будова та властивості координаційних сполук міді(ІІ) та (III) з тетрадептатними лігандами оксимно-гідразидного тину. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 - неорганічна хімія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006. Дисертація присвячена дослідженню моно- та поліядерних гомо- та гетеро-метальних комплексів міді(ІІ) та (III), які можуть виступати як низькомолекулярні синтетичні моделі моно- та поліядерних активних центрів мідьвмісних ферментів, на основі гюлідептатних оксим-. гідразид- та амідвмісних лігандів, здатних до ефективної стабілізації тривалентної міді; встановленню факторів, що впливають на структурні параметри та функціональну активність координаційних сполук міді(ІI) та (III): з'ясуванню взаємозв'язку між молекулярною будовою, магнітними властивостями та електрохімічною поведінкою таких сполук. Розроблено методики синтезу, виділено в індивідуальному стані та охарактеризовано за допомогою ряду аналітичних та фізико-хімічних методів 40 нових моно-, бі- та поліядерних гомо- та гетерометальних координаційних сполук, встановлено їх склад та способи корди-нації лігандів. Методом рентгеноструктурного аналіз) досліджено будову 9 моно-, бі- та поліядерних комплексів, один з яких с комплексом міді(IIІ). За допомогою методу рентгеноелектронної спектроскопії та даних РСтА однозначно доведено тривалентний стан міді у відповідних комплексах. Проведено дослідження температурної залежності магнітної сприйнятливості синтезованих бі- та тетраядерних комплексів міді(ІI). Методом циклічної вольтамперометрії досліджено ефект впливу донорних груп у складі оксимвімсних лігандів, природи та донорного оточення додаткового йону металу на величину потенціал) Сu3+/2+ редокс-активного центру в синтезованих поліядерних сполуках. Ключові слова: темплатний синтез, океими, гідразиди, комплекси міді(ІІ) та (III), рентгеноструктурний аналіз, спектроскопія, магнітні та електрохімічні властивості.