Караман Д. Ю. Електроопір, термо-е.р.с. та механічні властивості композитів на базі терморозширеного графіту, фторопласту та ПВХ-пластизолю. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.07 - фізика твердого тіла. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006. У роботі наведено результати експериментальних досліджень зв'язку морфології з механічними (межа міцності, гранична деформація) та електрофізичними (електроопір, термо-е.р.с.) властивостями композиційних матеріалів (KM) терморозширенний графіт (ТРГ) -полімер, де як полімер використані полівінілхлоридний пластизоль та фторопласт-3. Виявлено, що провідність КМ в рамках теорії перколяції відповідає моделі тривимірної електропровідної сітки з блокованими вузлами. Для одного й того самого KM пороги перколяції для електроопору є меншими за відповідні значення для термо-е.р.с. Доведено, що в концентраційній області між порогами перколяції для електроопору і термо-е.р.с. електропровідність обумовлена тунелюванням носіїв заряду через прошарок полімеру між окремими частинками ТРГ. Відмінність значень порогів перколяції пояснено недостатнім рівнем енергії носіїв заряду у випадку їх руху під дією градієнта температури для подолання потенціального бар'єра, який створює діелектричний прошарок. Описано процеси, що протікають в КМ при дії на них температури та механічних навантажень. Розроблено рекомендації щодо використання KM як резисторів, стійких до впливу опромінення електронами та рентгенівськими квантами та тензодатчиків. Запропоновано використання методу термо-е.р.с. для контролю процесів спікання електропровідних сумішей порошків в процесі їх компактування, а також для контролю пористості зразків монолітних KM. Ключові слова: композиційні матеріали, терморозширенний графіт, фторопласт, полівінілхлоридний пластизоль, електроопір, термо-е.р.с, деформація, руйнування, опромінення, термоциклювання.