Захарчук 8.Г. Оцінка роботи концентраційних та водневих гальванопар і їх впливу на корозію конструкційних матеріалів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальносте) 05.17.14 - хімічний опір матеріалів і захист від корозії. - Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка Національної Академії Наук України, Львів, Одеська державна академія харчових технологій Міністерства освіти і науки України, Одеса; 2006. Дисертація присвячена дослідженню електрохімічних характеристик корозійного ефекту модельних гальванопар конструкційних матеріалів, викликаних градієнтом концентрацій корозійно-активних компонентів середовищ, наявністю сульфат-відновних бактерій та попереднім наводнюванням, а також розробці деяких практичних рекомендацій щодо підвищення їх корозійної та корозійно-механічної тривкості. Показано, що градієнт концентрації іонів водню та заліза в середовищі спричиняє функціонування гальванопар, які контролюються, у першому випадку, катодним, а у другому - анодним процесами. Перемішування середовища в анодній комірці гальванопари "деформований (анод) - недеформований (катод)" для міднонікелевих сплавів майже не міняє її електрорушійної сили, проте на порядок збільшує струм і, відповідно, корозійний ефект. З підвищенням концентрації NaCl до 2 г/л та температури середовища до 70 °С корозійний ефект у гальванопарі різко збільшується. Встановлено, що струм водневої гальванопари безпосередньо після наводнювання визначається в основному потоком десорбції водню, тоді як частка реакції окиснення заліза складає біля чверті від загального її струму. Корозійний ефект ГП максимальний для діапазону рН 5...10, що пов'язано з впливом водню на електродний потенціал сталі та захисні властивості поверхневих плівок. Абсорбований нержавіючою сталлю водень інтенсифікує її загальну корозію у гальванопарі, а також викликає схильність до пітингової корозії. З підвищенням активності біологічного чинника морської води струм біокорозійної гальванопари зростає і визначає опір сталей корозійному розтріскуванню. Зниження вмісту сірки в низьколегованих сталях до 0,003-0,005% зменшує більше ніж на два порядки корозійну агресивність біокорозійної гальванопари та суттєво підвищує їх опір корозійному розтріскуванню. Ключові слова: конструкційна сталь, корозія, гальванопара, електрорушійна сила, струм, коефіцієнти Тафеля, водень, сульфат-відновні бактерії.