В19 |
Васильків, О. О. Фізико-хімічні принципи інженерії оксидних нанодисперсних порошкових систем як основи створення кераміки нового покоління [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук : спец. 05.16.06 "Порошкова металургія та композиційні матеріали" / Васильків Олег Орестович ; НАН України, Ін-т проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича. – К., 2006. – 47 с. – 39-43.
Васильків О. О. Фізико-хімічні принципи інженерії оксидних нанодисперсних порошкових систем як основи створення кераміки нового покоління. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.16.06 - порошкова металургія і композиційні матеріали. - Інститут проблем матеріалознавства НАН України, Київ, 2006 р.
Роботу присвячено вирішенню актуальної науково-технічної проблеми - створенню фізико-хімічних принципів контрольованих процесів синтезу нанодисперсних багатокомпонентних оксидних порошкових систем на основі визначення закономірностей і розробки методологій інженерії мультикомпонентних нанореакторів із нестабільних прекурсорів; встановленню закономірностей дії механізмів агломерування в умовах хімічного синтезу нанопорошків та термічно-активованих процесів синтезу, кальцинації, гомогенізації, а також збереження наноструктури в умовах формування і спікання. Обґрунтовано та реалізовано новий підхід до планування синтезу нанодисперсних оксидних порошків, який дозволяє надійно уникнути неконтрольованої агломерованості -- головної проблеми всіх традиційних процесів наносинтезу - і забезпечити створення порошків, що складаються з однорідних за морфологією та розмірами (30-40 нм) наноагрегатів.
Запропоновано концепцію створення in situ мікро-/нанореакторів, в яких реалізуються термічноактивовані процеси зародження і росту нових фаз та сполук. Мікро-/нанореакторами є агрегати/агломерати комплексних проміжних сполук, метастабільних продуктів незавершеного синтезу або агрегати складних оксидів при їх насиченні розчинами інших сполук або вживленні інших компонентів. При наступній неізотермічній кальцинації твердофазні реакції локалізуються в тих самих нанореакторах, що забезпечує спадковість структури кінцевого нанодисперсного продукту. Введення механічної та субмеханічної дії в хімічні процеси, зокрема сонолізу та нановибухової кальцинації, значно розширило можливості керованої хімічної технології. Показано ефективність розробленої вперше реалізованої в роботі нановибухової деагломерації попередньо створених нанореакторів, одним із компонентів яких є однорідно диспергована в кожному реакторі високоенергетична сполука. Це дозволило отримати однорідно агреговані нанорозмірні порошки низки мультиметалічних оксидів та кераміко-металічних нано композиті в, які не синтезуються в нанодисперсному стані традиційними методами.
Ключові слова: наноструктурний матеріал, нанорозмірний порошок, хімічний синтез, наноінженерія оксидних мультикомпонентних порошків, нанореактори, нановибуховий синтез, сонохімія, нанокомпозит.
|