Бугайов В.О. Властивості та технологія корозійностійких тампонажних цементів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.05 - будівельні матеріали та вироби. - Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, м. Макіївка, 2006. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й рішення практичного завдання, що полягає в розробці в'яжучих, стійких в умовах агресивних впливів сірководню й пластових вод, що містять сірководень. Для зниження температурного інтервалу застосування в'яжучої речовини в якості лужного активізатора твердіння нікелевих шлаків вибраний портландцемент-ний клінкер. Оптимальне дозування портландцементного клінкера до нікелевих шлаків становить 15...20% по масі при температурах твердіння від 110° до 175°С, причому максимальна міцність отримана після 2 діб твердіння при температурі 125°С і дещо нижче при температурі 175°С. Для підвищення корозійної стійкості в'яжучої речовини на основі нікелевого шлаку до її складу введений техногенний продукт феросплавного виробництва ПГВФ. Корозійна стійкість цементного каменю підвищується при вмісті ПГВФ 5... 15% від маси цементу. Кількість ПГВФ лімітується мінімально необхідною міцністю цементного каменю. Коефіцієнт корозійної стійкості цементного каменю на основі нікелевих шлаків після 180 діб витримування в сірководневому середовищі підвищеної концентрації при температурі 110°С і тиску 63 МПа становить 0,9...0,99, при витримуванні в пластовій воді, насиченій сірководнем - 0,91...1,02, у той час як для тампонажного портландцементу він становив, відповідно, 0,43 і 0,45, а для ШГТЦС-120 - 0,72 і 0,76. Прямими хімічними аналізами, а також фізико-хімічними методами дослідження встановлено, що в цементному камені на основі нікелевих шлаків не відбувається переходу сульфідної сірки в сульфатну протягом усього періоду досліджень (до 180 діб), у той час як вміст сульфатної сірки в камені на основі портландцементу для гарячих свердловин (ПЦГ) і в шлако-піщаному цементі спільного помелу (ШГГЦС-120) збільшується. Виготовлено дослідну партію розробленої в'яжучої речовини й проведені дослідні випробування на свердловинах Артемівського зводу (Донецька обл.) в інтервалі продуктивного шару, де в газі міститься до 25% сірководню. Річний економічний ефект від впровадження тампонажного цементу на 1 свердловину склав 54,6 тис. грн. Ключові слова: в'яжучі на основі нікелевих шлаків, тампонажний цемент, розчин для гарячих свердловин, корозійна стійкість.