Берладин І.В. Часова та просторова самоорганізація в електрохімічних системах. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук зі спеціальності 02.00.05 - електрохімія. - Український державний хіміко-технологічний університет МОН України, Дніпропетровськ, 2006. Дисертаційна робота присвячена вивченню електрохімічних систем, у яких можуть виникати дисипативні структури. Для встановлення залежності появи та існування часової та просторової самоорганізації від різноманітних параметрів було проведено комплекс досліджень з використанням електрохімічних та оптичних методів. Аналіз побудованих математичних моделей систем з анодним розчиненням та катодним осадженням металів здійснювався з використанням лінійної теорії стійкості та біфуркаційного аналізу. Встановлено, що проведення електрохімічного виділення міді з відпрацьованих розчинів у випадку чотирьохелектродної комірки є найбільш енергетично вигідним при умові горизонтального розміщення електродів і наявності бенарівської конвективної циркуляції у верхньому і нижньому міжелектродних просторах. Показано, що одним із визначальних факторів, які зумовлюють автоколивання струму при анодному розчиненні та катодному осадженні металів, може бути виділення газу на електродах. Проведено порівняння теоретично одержаних залежностей частоти та амплітуди коливань від концентрації в розчині іонів гідрогену з експериментальними даними. Визначено залежність стійкості системи до появи часового дисипативного структурування у випадку електрохімічного полірування хрому від температури і наявності у розчині іонів металу. Результати роботи і запропоновані моделі можуть бути застосовані для збільшення ефективності використання у хімічній промисловості процесів далеких від рівноваги. Ключові слова: дисипативні структури, автоколивання, біфуркаційний аналіз, бенарівська конвективна циркуляція, анодне розчинення, катодне осадження.