Андреев П.Ю. Реакції ізомерних динітротолуолів з озоном у рідинній фазі. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 "Органічна хімія". Рубіжанський філіал Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Рубіжне, 2005р. В умовах некаталітичної оксидації, при температурі 303К озон взаємодіє з динітротолуолами по двох конкуруючих напрямках: подвійних зв'язках ароматичного кільця з утворенням мономерних гідропероксидів лінійної будови і метильній групі з утворенням динітробензойних кислот, сумарний вихід яких не перевищує 38,1%. Вивченням озонування динітротолуолів у розчині оцтової кислоти доведено, що швидкості оксидації зменьшуеться в рядах толуол > мононітротолуоли > динітротолуоли , і 3,4 > 2,4 > 2,6-динітротолуол, а селективність в ряді 2,6-динітротолуолу (5,6%) < 2-нітротолуол (8,2%) < толуол (16,0%) <3-нітротолуол (22,4%) <4- нітротолуол (24,2%) <2,4-динітротолуол (34,4%) <3,4-динітротолуол (38,1%). Введення в оксидаційну систему МЗСО в концентраціях порівнянних з концентрацією субстрату, практично цілком запобігає озонолізу ароматичного кільця, основним напрямком стає селективна оксидація по метальній групі. Показано, що в присутності броміду калію швидкість оксидації збільшується у 2 рази, концентрація ацетату кобальту (II) знижується в 7 разів, оптимальне співвідношення кобальту і брому 1:4. Ключові слова: озон, оксидація, динітротолуол, каталізатор, кобальт, марганець, динітробензойна кислота, бромід калію.