У посібнику теоретично проаналізовано категорії безпеки як стан захищеності з позицій ризикооріснтованого підходу. Безпеку життєдіяльності розглянено у контексті системи "людина-життєве середовище" в перерізі різних сфер життєдіяльності. Ґрунтовно проаналізовані чинники, які впливають на здоров'я і працездатність людини, визначають умови її існування та життєдіяльності. З погляду сучасних теорій особистості досліджено основні аспекти вчинку, які суттєво впливають на життєдіяльність індивіда. Розкрито вплив соціалізації індивіда на його поведінку та роль педагога в цьому процесі, у контексті проблеми безпеки життєдіяльності. Надано значної уваги безпеці життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Ґрунтовно проілюстровано правила надання першої допомоги потерпілим від різних ушкоджень. Питання організації і управління безпекою життєдіяльності розкриті відповідно до концептуальних основ державної безпеки. Посібник адресований студентам та викладачам вищих навчальних закладів освіти І- IV рівнів акредитації, Зміст ВСТУП 3 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 5 1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна 5 1.1.1. Об'єкт і предмет курсу БЖД 10 1.1.2. Мета і завдання дисципліни "Безпека життєдіяльності" 11 1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності 12 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності 12 1.2.2. Система житгпєдіяльності 12 1.2.3. Системний аналіз безпеки життєдіяльності 14 1.3. Небезпеки та їхні чинники 15 1.4. Управління ризиком 17 1.4.1. Прогнозування і безпека 17 1.4.2. Прогнозування небезпек та захист від їхньої дії 18 1.4.3. Поняття про ризик небезпеки 19 1.4.4. Методи визначення ризику 19 1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику 19 1.4.4.2. Модельний метод визначення ризику 21 1.4.4.3. Експертний метод визначення ризику 22 1.4.4.4. Загальні методи оцінки ризику 24 1.4.4.5. Ризик в абсолютному вираженні 25 1.4.4.6. Ризик у відносному вираженні 26 1.4.4.7. Спеціальні методи оцінювання ризику 27 1.4.4.7.1. Оцінка ризику на підставі аналізу технічного стану об 'єктів, які перебувають у середовищі життєдіяльності 27 1.4.4.7.2. Оцінка ризику на підставі аналізу психофізіологічного стану та надійності людини 27 1.4.4.8. Евристичні методи 28 1.4.4.9. Комплексна оцінка ризиків 28 1.4.4.10. Оцінка ризику за допомогою дерева рішень 28 1.4.4.11. Оцінка ризику за допомогою методу аналогій 30 1.4.4.12. Соціологічний метод визначення ризику 30 1.4.4.13. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій 31 1.4.5. Ризику матеріально-практичній діяльності людини 33 1.4.6. Концепція допустимого ризику 36 1.4.7. Регулювання рівня безпеки 37 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА-ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ" 39 2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини 40 2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття 40 2.1.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності 42 2.1.2.1. Зоровий аналізатор 42 2.1.2.2. Слуховий аналізатор 43 2.1.2.3. Шкірний аналізатор 43 2.1.2.4. Вісцеральний аналізатор 44 2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою 45 2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму 45 2.2.2. Організм людини в сучасних умовах. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя людини 48 2.2.2.1. Гіпокінезія 49 2.2.2.2. Аліментарні чинники 51 2.2.2.3. Ксенобіотики 55 2.2.2.4. Безпека життєдіяльності в екстремальних умовах 55 2.2.2.5. Критичні ситуації 56 2.2.2.6. Депресія 60 2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини 60 2.3.1. Психологія безпеки 61 2.3.2. Екзистенційні основи безпеки життєдіяльності людини 61 2.3.3. Соціально-піихологічні основи виникнення деструктивної поведінки 62 2.3.3.1. Соціалізація - основа гуманістичного виховання 63 2.3.3.2. Натовп та індивід 68 2.3.4. Виховання відповідальної поведінки 70 3. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ В РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 72 3.1. Навколишнє середовище та його складові 72 3.2. Метеорологічні чинники 74 3.2.1. Температура навколишнього середовища. Тепловий баланс людини 74 3.2.2. Зміна фізіологічних функцій організму людини під впливом температури 77 3.2.3. Захист людини від теплового випромінювання 78 3.2.4. Швидкість руху повітря 79 3.2.5. Вологість повітря 80 3.2.6. Тиск навколишнього середовища 80 3.3. Природні небезпеки 81 3.3.1. Абіотичні небезпеки 81 3.3.2.1. Біотичні небезпеки 91 3.3.2.2. Отруйні представники флори 91 3.3.2.2. Небезпечні представники фауни 97 2.3.2.2. Укуси скажених тварин 105 3.4. Техногенні небезпеки 106 3.4.1. Життєдіяльність людини в системі "Людина-машина-середовище" 107 3.4.2. Особливості діяльностілюдини-оператора 108 3.4.2.1. Чинники, що впливають на надійність оператора 112 3.4.2.2. Індивідуально-психологічні особливості та функціональна надійність оператора 113 3.4.3. Ергономіка 114 3.4.3.1. Ергономіка та безпека побутової техніки й апаратури 116 3.4.3.2. БіоергономІка 117 3.4.4. Небезпечні техногенні чинники 120 3.4.4.1. Електричний струм 120 3.4.4.2. Електростатичні та електромагнітні поля 122 3.4.4.3. Виробничі випромінювання 123 3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання 123 3.4.4.4.1. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання 123 3.4.4.4.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини 125 3.4.4.4.3. Захист від іонізуючого випромінювання 126 3.4.4.5. Хімічні чинники небезпеки 127 3.4.4.5.1. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин 127 3.4.4.5.2. Класифікації небезпечних хімічних речовин 128 3.4.4.5.3. Шляхи потрапляння полютантів в організм людини 129 3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини 130 3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини 130 3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом 131 3.5.3. Алкоголь і здоров'я 133 3.5.4. Тютюнокуріння 135 3.5.5. Проституція 135 3.5.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи самозахисту 136 3.5.6.1. Правова основа самозахисту 136 3.5.6.2. Технічні засоби самозахисту 137 3.5.6.2.1. Мисливська зброя 137 3.5.6.2.2. Аерозольні розпилювачі 137 3.5.6.2.3. Газові пістолети та револьвери 139 3.5.6.2.4. Спецзасоби для стрільби гумовими кулями 140 3.5.6.2.5. Пневматична зброя 141 3.5.6.2.6. Автономні сигнальні пристрої 141 3.5.6.2.7. Індивідуальні спецзасоби електрошокової дії 141 3.5.6.3. Загальні засади самозахисту 142 3.5.6.3.1. Насильство, ґвалтування 143 3.5.6.3.2. Забезпечення безпеки від насильницьких посягань 144 3.5.6.3.3. Інцест 146 3.5.6.4. Небезпеки, спричинені порушеннями правил проживання тварин у населених пунктах 147 3.5.7. Соціально-психологічні небезпеки 150 3.5.7.1. Натовп І паніка 150 3.5.7.2. Суїцид 152 3.5.7.2.1. Мотиваційні особливості суїцидальної поведінки 153 3.5.7.2.2. Чинники, які впливають на суїцидальну поведінку 154 3.5.7.2.3. Допомога при потенційному суїциді 755 3.5.8. Соціально-політичні небезпеки 158 3.5.8.1. Соціально-політичні конфлікти 158 3.5.8.2. Війни 159 3.5.8.3. Тероризм 159 3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини 160 3.6.1. Концепція інформаційно-психологічної безпеки 162 3.6.2. Інформаційна війна 163 3.6.3. Основні прийоми маніпуляції. 164 3.6.4. Нейролінгвістичне програмування та захист від маніпуляції 166 3.6.5. Інформаційно-психологічна безпека людини у міжособистісній комунікації 167 3.6.5.1. Забезпечення безпеки виявленням недостовірної інформації 167 3.6.5.2. Безпека та конфліктологія 169 3.6.5.3. Енергетична безпека комунікації 170 3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини 171 3.7.1. Духовно-релігійна складова національної безпеки України 171 3.7.2. Основні загрози національній безпеці в сферах життєдіяльності 172 3.7.3. Небезпеки, спричинені діяльністю новітніх та нетрадиційних культів, містичних рухів 173 3.7.3.1. Загальна класифікація небезпечних культів 174 3.7.3.2. Небезпеки, спричинені членством у небезпечних культах 175 3.7.3.3. Втягування нових адептів до секти 176 3.7.4. Принципи захисту національних інтересів України у духовно-релігійній сфері 178 3.8. Безпека в соціально-економічній сфері 178 3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері 178 3.8.2. Штрихове кодування продукції. 181 3.8.3. Сертифікація продукції '. 183 3.8.4. Небезпеки, зумовлені придбанням електронних приладів 185 3.8.5. Біологічна безпека споживачів 187 3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів 190 3.9.1. Природно-техногенні небезпеки 190 3.9.2. Природно-соціальні небезпеки 193 3.9.3. Екологічні кризи та здоров 'я людини 201 3.9.4. Вплив хімічних забруднювачів навколишнього середовища на здоров'я людини 203 3.10. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі 206 3.10J. Забруднення атмосфери міст . 207 3.10.2. Забруднення міських приміщень 209 3.10.3. Забруднення питної води в містах 210 3.10.4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст 211 3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів 214 3.12. Небезпеки військового характеру 215 3.12.1. Нещасні випадки військового характеру 2/5 3.12.2. Небезпечні знахідки 217 3.12.3. Екологічні небезпеки, зумовлені діяльністю військових 219 3.13. Воєнні небезпеки 220 3.13.1. Вибухове перетворення речовини 220 3.13.2. Вплив використання різного типу зброї на життєдіяльність людини 221 3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини 231 3.13.4. Медичні засоби індивідуального захисту 232 3.13.5. Перша медична допомога потерпілим 234 3.13.6. Небезпеки, спричинені веденням бойових дійу сусідніх державах 235 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 236 4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій 236 4.1.1. Основні поняття та визначення 236 4.1.2. Основи теорії катастроф 238 4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій 239 4.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру 240 4.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру. 240 4.2.3. Надзвичайні ситуації екологічного характеру. 241 4.2.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру 241 4.2.5. Надзвичайні ситуації комплексного характеру 242 4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в НС 242 4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення 245 4.5. Єдина державна система НС - складова національної безпеки 247 5. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ 252 5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання 252 5.2. Аптечка швидкої допомоги 253 5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності 254 5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин 259 5.3.2. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв 'язок та при переломах кісток 264 5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках 268 5.5. Допомога при отруєннях 270 5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою 272 5.7. Надання першої допомоги при утепленні 274 5.8. Посттравматичний синдром та його подолання 276 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 278 6.1. Концептуальні основи державної безпеки 278 6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності 278 6.3. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності 280 6.4. Апарат управління безпекою життєдіяльності 281 6.5. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності 281 6.6. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності 282 ДОДАТКИ 284 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 290