Історико-філософській літературі бракує книг, де б становлення філософської думки, її високі класичні злети в Античності і середньовіччі тісно пов'язувалися з освітою, досліджуваною як фундаментальне підґрунтя філософії. Пропонована книга долає цей недолік, розглядаючи філософський поступ у перехресних взаємозв'язках з еволюцією виховання й освіти. У навчальному посібнику використано нові, раніше відсутні у нашому обігу першоджерела, документи, факти. Ідеографія кожної філософської школи завершується уривками з класичних текстів. Для студентів вищих навчальних закладів. Зміст Вступ 5 Частина І. СВІТОГЛЯДНІ ТА ОСВІТНІ ВИТОКИ ФІЛОСОФИ 13 Розділ 1. Подвійне громадянство людини: природа і дух 14 Загадки антропогенезу 14 Антропогенез, освоєння світу природи і міф 21 Особливості міфологічного світобачення 24 Культурогенез і первісна релігія 36 Світ духу крізь призму релігії 43 Розділ 2. Міфорелігійні засади стародавньої освіти і школи 48 Міф з інформаційної точки зору 48 Архітектоніка міфологічного досвіду 51 Ритуал і магія як спосіб буття міфосвідомості і міфологічної освіти 54 Відчужений текст і феномен школя Ь1 Вишкіл: насилля і протест 59 Протестна складова пізнавального сумніву 62 Сумнів і подив: освіта як генератор метафізичних питань 64 Розділ 3. Освітньо-світоглядна природа і місія філософії 67 Соціальні чинники філософування 67 Шкільні витоки філософського дискурсу 69 Філософування і філософія 76 Традиційні проблеми і розділи філософії 78 Щодо функцій філософії в освіті і вихованні фахівця 84 Частина II. ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ 90 Розділ 4. Освітньо-філософські пошуки Індії 91 Соціально-історичний контекст 91 Веди: текст, школа, протестний простір "бродіння умів" 96 Філософські ідеї Упанішад і епосу 102 Даршани і освіта 130 Санкх'я і йога 134 Ньяя і вайшешіка 140 Міманса і веданта 142 Чарвака-локаята 143 Джайнізм 144 Буддизм та його філософські підвалини 147 Розділ 5. Освіта і філософія в Стародавньому Китаї 161 Суспільно-історичний Грунт 162 Головні пам'ятки духовної культури 176 Освіта і філософські школи 183 Школа натурфілософів 184 Школа імен або номіналістів 186 Школа служилих людей, або конфуціанство 187 Школа моїстів 194 Даоська школа 210 Легізм і соціальна філософія 221 Розділ 6. Витоки античної філософії та філософські погляди досократиків 225 Екскурс в історію Стародавньої Еллади 225 Міфорелігійний, епічний і поетичний грунт еллінської філософії 237 Філософи-досократики, або фізики 250 Філософська школа в Мілеті 251 Філософія Геракліта 253 Піфагорійська школа 256 Елейська школа 260 Плюралістична течія 265 Атомістична школа 269 Розділ 7. Софісти і Сократ. Сократичний переворот у філософії 276 Світоглядні й освітні проблеми 276 Пізні софісти та їхні погляди 278 Сократ як філософ-реформатор і вчитель 283 Розділ 8. Класична філософія Еллади: Платон і Аристотель 293 Проблеми і розділи філософії Платона 293 Платон як освітянин: феномен Академії 315 Аристотель і сайєнтизм 318 Проблеми і розділи філософії Аристотеля 321 Аристотелів Лікей і науковість освіти 346 Розділ 9. Грецька та римська філософія епохи еллінізму 349 Епоха еллінізму, її ознаки 349 Школа Епікура та римський епікуреїзм 350 Школи грецьких і римських стоїків 360 Скептицизм як життєва і науково-пізнавальна позиція 374 Школи неоплатоників, їх вплив на становлення філософії середніх віків 381 Частина III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ. ШКОЛА. АКАДЕМІЯ. УНІВЕРСИТЕТ 398 Розділ 10. Філософія середньовіччя: ґрунт, проблематика, специфіка 399 Біблійна духовна традиція 399 Томління духу, зневіреного в мудрості 401 Біблійні ідеї, що зростили середньовічні духовні пошуки 404 Про періодизацію середньовічної філософії 409 Розділ 11. Філософський зміст апологетики як ранньохристиянської просвіти 411 Критики християнства і витоки апологетики 411 Апологети зі Сходу: Юстин, Татіан, Іриней 416 Латиномовна апологетика. Феномен Тертулліана 428 Катехетична школа в Александрії. Климент та Ориген 430 Розділ 12. Патристика як філософування в вірі 436 Філософські пошуки каппадокійців 436 Латинська патристика 439 Патристика і містика 444 Патристика, освіта, філософія 447 Розділ 13. Школа і схоластика: освітні і філософські орієнтації 452 Каролінгське відродження європейської освіти 453 Освітні витоки проблеми універсалій. Іоан Скот Еріугена і рання схоластика 455 Реалізм Ансельма і номіналізм Абеляра 459 Арабські філософські впливи на схоластику 463 Схоластика та філософські рефлексії іудаїзму 471 Розділ 14. Розквіт та криза схоластичної філософії 485 Феномен Університету 485 Аверроїзм у Сорбонні і дискусії з його приводу. Сігер, Альберт, Бонавентура 491 Схоластика Фоми Аквінського 501 Оксфордський емпірицизм: Роберт Гроссетест і Роджер Бекон 506 Оксфордські і паризькі рефлексії Дунса Скота 508 Оксфордський сайєнтизм: теологія і методологія Вільяма Оккама 512 Криза схоластичного філософування 515 Філософські аспекти пізньосередньовічної містики 516 Післямова 527 Бібліографія 528