| О-36 |
Огієнко, І. Богдан Хмельницький [Текст] / І. Огієнко. – К. : Наша культура і наука, 2004. – 448 с. : іл.
Цю книгу автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Та вперше вона друкується в Україні лише тепер - більш ніж через півстоліття від часу створення.
Сфальшований, представлений односторонньо російською і радянською офіційною історіографією високий житейський, державницький і громадянський чин видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького тривалий час потребував політично не заангажованого переосмислення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною, своєї самостійності й незалежності.
Дня старшокласників і студентів , учителів і викладачів. Усіх, кому небайдужа ідея національного відродження.
ЗМІСТ
ПЕРЕДНЄ СЛОВО 5
"ПРОЗРІЄ НАРОД МІЙ
І ВОЛЮ ДІСТАНЕ..."
(Обставини написання Іваном Огієнком творів
про Богдана Хмельницького та доля рукописів)
(Микола Тимошик) 7
ПОЛІТИЧНА ПРАЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
І. Хмельницький як політик і дипломат 48
II. "Татарська" політика поляків
і Хмельницького 58
III. Перемови в політиці Хмельницького 62
IV. Розбіжність вимог народу та його проводу 66
V. Постійна лояльність Хмельницького
до короля польського 71
VI. Довірливість Хмельницького до польських
обіцянок 80
VII. Залежність Хмельницького від сусідніх
держав 85
VIII. Хмельницький і татари 87
IX. Хмельницький іТурція 90
X. Балтійсько-Чорноморський союз 94
XI. Хмельницький і Москва 100
XII. Згубність українсько-московського
поєднання 110
XIII. Хмельницький і Швеція 113
XIV. Незалежна Україна в політиці Хмельницького 117
XV. Шукання виходу 122
XVI. Хмельницький у споминах
чужинців-сучасників 131
УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА
ЗА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.
1647-1657
Передмова 138
І. Духовенство брало чинний уділ у повстанні
Хмельницького 139
II. Православна Галичина в повстанні
Хмельницького 148
III. Вище православне духовенство трималося
патріотично 150
IV. Непорозуміння митрополита Сильвестра
з московськими воєводами 157
V. Грецьке духовенство в повстанні
Хмельницького 160
VI. Знущання католиків над православними 164
VII. Утиски православ'я - головна причина
повстання Богдана Хмельницького 169
1. Польща нищила Українську православну
церкву всіма силами 169
2. Яка була головна причина повстання? 173
3. Сучасники Хмельниччини свідчать, що
Богдан бився за волю православ'я
проти унії 175
4. Утиски православної віри перед
Хмельниччиною не припинялися 180
5. Сам Хмельницький завжди підкреслював,
що Україна повстала за волю православної
віри проти унії 182
6. Об'єктивні історики ствердили, що ціль
повстання - воля православної віри
й знищення унії 188
7. Папа Римський перешкодив,
щоб Хмельницький повстанням
добився свого наміру 189
8. Папа Римський своєю унією загнав
Україну під Москву 191
VIII. Забезпечення православної віри в договорах 195
IX. Боротьба за Зборівський трактат : 200
X. Наслідки повстання Хмельницького
в справах віри 207
XI. Українська імміграція в Московію 210
1. Давня імміграція в Московію 210
2. Торговельні зносини України з Московією. 214
3. Наступ католицтва все збільшувався 216
4. Українське духовенство втікало в Московію 217
5. Постійне втікання українців у Московію 219
XII. Культурно-освітня праця духовенства
за Хмельниччини 223
1. Могилянські ідеї 223
2. Канонічна залежність православної
церкви 224
3. Київ і його найбільші культурно-освітні
центри 225
4. Церковні діячі й письменники 231
5. Преподобний Афанасій Берестейський 235
6. Українські вчені допомагають Москві 238
7. Уніятські напади не спиняються 243
8. Культура України 245
9. Богдан Хмельницький і його старшина
допомагали церкві 247
10. Це за Богдана Хмельницького віддано
Українську церкву Москві 249
11. Це через унію Українська церква не
стала вільною 250
НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ (Богдан Хмельницький)
Пояснення до поеми 254
Пролог 287
І. Суботів свічкою палає 288
II. Богдан до волі накликає 294
III. Пили поляки Жовту Воду 302
IV. І мста під Корсунем шаліла 307
V. І спалахнули скрізь пожари 312
VI. Богданові орлята 318
VII. Хай буде славна в нас Пилява! 321
VIII. Для Польщі йде пора остання 327
IX. І дзвонять в Києві всі дзвони 334
X. Веде Хмельницький перемови 342
XI. Збараж та Зборів - наша слава! 347
XII. Готуйся знову на поляка! 354
XIII. Пора вже схизмі втяти лапи 363
XIV. Під Берестечком в дні криваві 368
XV. По всій Вкраїні б'є заграва 376
XVI. Відплачено в Батізькій бурі 384
XVII. А мста із заздрістю танцює 389
XVIII. А що ж почать, коли несила? 398
XIX. Під руку східного царя! 403
XX. І зачалися дні скорботи 407
XXI. Схилилась Польща край безодні 411
XXII. Андрусів носиться в повітрі 418
XXIII. Недоспівана пісня 425
XXIV. Нема вже любого гетьмана! 432
Епілог 436
Архаїзми в цій поемі 438
КОМЕНТАРІ
(Микола Тимошик) 439
|